ГОЛОВУЮЧИЙ
10:01:32
Шановні народні депутати, відповідно до статей 25 та 229 Регламенту Верховної Ради України у п’ятницю з 10 до 11 години проводиться година запитань до уряду. Представники депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції, внесли пропозицію: під час години запитань до уряду заслухати інформацію Кабінету Міністрів України про хід розслідування питань щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Кабінет Міністрів України сьогодні представляє міністр внутрішніх справ України Анатолій Володимирович Могильов. І він, шановні колеги, відповість на ваші запитання.
МОГИЛЬОВ А.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! До мене поступило два питання, на які я повинен відповісти. Питання перше: „Поясніть, що мали ви на увазі, коли в інтерв’ю газеті заявили, що Герой України Чорновіл відбував покарання за кримінальні злочини? Чи відповідають такі цинічні заяви високій посаді міністра внутрішніх справ?”
Відповідаючи на це запитання, я хочу зазначити наступне. Як відомо, в радянські часи діяла жорстка репресивна машина, що дуже ефективно використовувалася для залякування громадян. Для забезпечення так званого „порядку”, в лапках, використовувалися різні методи, у тому числі, і засудження з різних приводів до кримінальної відповідальності громадян. Аналогічно фабрикувалися кримінальні справи відносно осіб, які мали іншу думку щодо шляхів розвитку держави. Їх нерідко притягували до відповідальності за вчинення загальнокримінальних злочинів, хоча, можливо, головною причиною була саме їх політична діяльність. Саме у цьому контексті я і відповідав журналісту. Дякую за увагу.
Питання друге: „Упродовж останнього часу МВС України почало застосовувати нову технологію, коли опозиція разом з журналістами відтісняється з місць проведення мітингу чи протесту, а на їх місця заводяться наперед підготовлені прихильники нинішньої влади. Чи відповідають такі дії влади міліції конституційним принципам правової демократичної держави? Навіщо ви перетворюєте демократичну Україну у поліцейську державу з авторитарним режимом?”
Склалося так, що з часів незалежності України при будь-якому уряді та складі Верховної Ради України неодноразово мали місця нарікання та звинувачення щодо діяльності міліції. Не обійшли увагою народні депутати роботу міліції і сьогодні, за що я вам щиро вдячний. Вважаю, що якраз точка зору народу і його обранців повинна бути визначальною в оцінці діяльності правоохоронних органів України. Наголошую і прошу тільки про одне: про об’єктивність.
Зі свого боку запевняю присутніх у цьому залі, що ніяких нових технологій у діяльності підрозділів МВС України при забезпечені правопорядку під час заходів з масовою участю громадян немає. Правоохоронці, як і завжди, знаходяться на позиціях неухильного дотримання чинного законодавства України. І якщо його норми порушуються, то ми на це будемо реагувати виключно законними методами відповідно до нашої компетенції.
Право на свободу, проведення масових заходів є невід’ємних правом громадян, закріпленим загальною Декларацією прав людини 1948 року. Принципи, які ґрунтуються на дотриманні закону, поваги до прав і свобод, задоволення вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
В Україні на сьогодні гарантується статтею 39 Конституції України право громадян на проведення мітингів, зборів і демонстрацій. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися лише судом відповідно до закону і виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту і прав свобод інших громадян. Я хочу підкреслити, або захисту прав і свобод інших громадян.
Однак, механізм реалізації цього конституційного права громадян, порядок проведення масових заходів до цього часу законодавством не врегульовано. На даний час у Верховній Раді знаходиться законопроект про масові заходи, і, я думаю, його прийняття прискорить вирішення цього питання на законодавчому рівні.
Сьогодні міліція керується діючими законами. Зокрема, відповідно до статті 2 „Основні завдання міліції” Закону України „Про міліцію” основним завданням органів внутрішніх справ є забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, запобігання правопорушенням та їх припинення. За час перебування мене в посаді міністра внутрішніх справ України на території держави відбулося 80 тисяч масових заходів, участь в яких взяло понад 33 мільйона осіб. Тобто щодня в середньому відбувається майже 800 різноманітних заходів за участю понад 32 тисяч громадян. І на кожному з них нам необхідно забезпечити правопорядок.
На цей період на охорону громадського порядку залучалося понад 290 тисяч працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх справ. Задіяна кількість працівників до охорони громадського порядку під час масових заходів відволікає від їх виконання основних завдань щодо розкриття злочинів та боротьби зі злочинністю.
Переважна більшість масових заходів проходить не залежно від дня тижні, і всі витрати лягають виключно на бюджет Міністерства внутрішніх справ, в тому числі і для надання допомоги по забезпеченню правопорядку в інших регіонах держави.
За цими сухими цифрами не відображається реальна робота органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку і безпеки під час вказаних заходів. Робота міліція починається із часу отримання повідомлення до органів місцевого самоврядування, а далі проведення робочих зустрічей з зацікавленими особами, це місцева влада, організатори заходів, підрозділи МНС, медичних закладів тощо. З метою вирішення першорядних завдань для забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав.
Одночасно проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог чинного законодавства, їх офіційного попередження про недопущення порушень правопорядку та наслідки за їх недотримання.
Виходячи з отриманої інформації, стану оперативної обстановки, врахування можливого розвитку подій, категорій учасників заходів, їх кількості та настрою, органами внутрішніх справ розробляються відповідні плани, розрахунки сил і засобів визначають старші оперативні начальники.
Хочу підкреслити, що завдяки злагодженим діям правоохоронних органів і в першу чергу міліції в Україні недопущена загиль громадян під час масових заходів та акцій протесту. Але ми бачили, що відбувалося в інших країнах Європи, під час акцій протесту, коли групові правопорушення громадського порядку переростають в масові заворушення і до яких руйнівних наслідків це приводить. Прикладом цього це події в Греції в 2008 в 2010 роках, у Франції у 2009 році. Цього року у МВС зареєстровано 15 порушень громадського порядку під час проведення масових заходів, з яких дев’ять випадків блокування транспортних комунікацій, по цим випадкам порушень три кримінальні справи. Це місто Київ, 27 квітня цього року під час проведення акції протесту було перекрито проїжджу частину вулиці, 22 квітня 10 року у місті Черкаси учасники акції перегородили вулицю, та події під час проведення документальної виставки „Волинська різня” польські та еврейські жертви ОУН-УПА в приміщенні Державного підприємства „Український дім”, які мали місце 8 квітня цього року.
Ми усвідомлюємо відповідальність особливо у проведенні масових заходів, але ж відповідальність міліціонера, наголошую ще раз, міліціонера, може настати, як за дію так і за бездіяльність, коли потрібно було втручатись в конкретну ситуацію з метою її локалізації. Цього вимагає стаття 11 Кримінального кодексу України. Тому звинувачувати мене в тому, що міліції було багато, або вона була не в тому місці, я считаю безпідставними.
Що стосується конкретних випадків під час участі в заходах Президента України та інших охороняємих осіб. Доводжу до вас, що обмеження руху громадян у безпосередній близості від об’єкту вводяться відповідно вимог Закону України про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб працівниками Управління державної охорони України. І при таких заходах постійно визначається режимна зона з відповідними обмеженими на вхід.
Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ з Управлінням державної охорони та Служби безпеки України при здійсненні державної охорони, визначається відповідною інструкцією. Це спільний наказ 99-го року. Звинувачення, що працівники міліції відтісняли когось з місць проведення мітингу чи акції протесту безпідставні. Тому що відповідно до пункту 20 статті 11 „Права міліції” Закон України „Про міліцію”, міліція має право тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадянам на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, недопущення групових порушень громадського порядку та будь-якої іншої конфліктної ситуації між працівниками політичних сил, що мають різні погляди на розвиток суспільства. Це світовий досвід стражів правопорядку в усіх цивілізованих странах.
Виходячи із сказаного, вважаю, на сьогоднішній день немає підстав звинувачувати міліцію в порушенні демократичних принципів і, тим більше, упередженого ставлення до будь-якої політичної сили. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Валерій Бевз, фракція комуністів.
10:55:04
БЕВЗ В.А.
Шановний Анатолію Володимирович, днями ознайомився з виступом Нургалієва, міністра внутрішніх справ Російської Федерації. Він в своєму виступі привів декілька цифр, які викликають, так би мовити, серйозні запитання. Ну, для прикладу: сказав, що кожний десятий працівник міліції Росії потребує серйозної допомоги психіатрів, що керівництвом Російської Федерації за рік введено більше тисячі керівників-самодурів і більше того, за рік 9-тий в російській Федерації скоєно триста суїцидів працівниками міліції.
Не хотілося б проводити паралелей, але що робиться у нас, в нашому відомстві? І що має робити керівництво Міністерства внутрішніх справ, щоб таких фактів було менше? Дякую.
МОГИЛЬОВ А.В.
Я согласен с вами, это проблема, которая существует и в системе украинской милиции, у нас, увы, есть факты суицида среди личного состава. По каждому из них проводятся проверки и основной, так сказать, позыв совершения таких поступков, суицидов – это низкое денежное содержание работников милиции, проблемы на бытовом уровне. То есть решить эту проблему можно только путем повышения денежного содержания работников милиции, учитывая громадные психоэмоциональные нагрузки, которые работник милиции испытывает. Это первая проблема, которая стоит перед нами.
Вторая, то… та система психологов, которая существует в МВД, с моей точки зрения, на сегодняшний день не отвечает требованиям сегодняшнего дня. Увы, так сложилось, что в эту службу назначены, скажем так, люди, ну, если можно так сказать „по блату”, то есть чьи-то родственники или чьи-то знакомые. В следствии этого об уровне этой службы в настоящий момент достойном говорить нельзя. Поэтому в системе, когда мы будем реформировать систему нашего образования, там будет предусмотрены обучения людей именно психологов, чтобы они могли проводить адекватную коррекцию психологическую нашего личного состава, который подвержен определенным, так сказать, психоэмоциональным нагрузкам и довольно большим. Дякую вам.
10:01:32
Шановні народні депутати, відповідно до статей 25 та 229 Регламенту Верховної Ради України у п’ятницю з 10 до 11 години проводиться година запитань до уряду. Представники депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції, внесли пропозицію: під час години запитань до уряду заслухати інформацію Кабінету Міністрів України про хід розслідування питань щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Кабінет Міністрів України сьогодні представляє міністр внутрішніх справ України Анатолій Володимирович Могильов. І він, шановні колеги, відповість на ваші запитання.
МОГИЛЬОВ А.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! До мене поступило два питання, на які я повинен відповісти. Питання перше: „Поясніть, що мали ви на увазі, коли в інтерв’ю газеті заявили, що Герой України Чорновіл відбував покарання за кримінальні злочини? Чи відповідають такі цинічні заяви високій посаді міністра внутрішніх справ?”
Відповідаючи на це запитання, я хочу зазначити наступне. Як відомо, в радянські часи діяла жорстка репресивна машина, що дуже ефективно використовувалася для залякування громадян. Для забезпечення так званого „порядку”, в лапках, використовувалися різні методи, у тому числі, і засудження з різних приводів до кримінальної відповідальності громадян. Аналогічно фабрикувалися кримінальні справи відносно осіб, які мали іншу думку щодо шляхів розвитку держави. Їх нерідко притягували до відповідальності за вчинення загальнокримінальних злочинів, хоча, можливо, головною причиною була саме їх політична діяльність. Саме у цьому контексті я і відповідав журналісту. Дякую за увагу.
Питання друге: „Упродовж останнього часу МВС України почало застосовувати нову технологію, коли опозиція разом з журналістами відтісняється з місць проведення мітингу чи протесту, а на їх місця заводяться наперед підготовлені прихильники нинішньої влади. Чи відповідають такі дії влади міліції конституційним принципам правової демократичної держави? Навіщо ви перетворюєте демократичну Україну у поліцейську державу з авторитарним режимом?”
Склалося так, що з часів незалежності України при будь-якому уряді та складі Верховної Ради України неодноразово мали місця нарікання та звинувачення щодо діяльності міліції. Не обійшли увагою народні депутати роботу міліції і сьогодні, за що я вам щиро вдячний. Вважаю, що якраз точка зору народу і його обранців повинна бути визначальною в оцінці діяльності правоохоронних органів України. Наголошую і прошу тільки про одне: про об’єктивність.
Зі свого боку запевняю присутніх у цьому залі, що ніяких нових технологій у діяльності підрозділів МВС України при забезпечені правопорядку під час заходів з масовою участю громадян немає. Правоохоронці, як і завжди, знаходяться на позиціях неухильного дотримання чинного законодавства України. І якщо його норми порушуються, то ми на це будемо реагувати виключно законними методами відповідно до нашої компетенції.
Право на свободу, проведення масових заходів є невід’ємних правом громадян, закріпленим загальною Декларацією прав людини 1948 року. Принципи, які ґрунтуються на дотриманні закону, поваги до прав і свобод, задоволення вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
В Україні на сьогодні гарантується статтею 39 Конституції України право громадян на проведення мітингів, зборів і демонстрацій. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися лише судом відповідно до закону і виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту і прав свобод інших громадян. Я хочу підкреслити, або захисту прав і свобод інших громадян.
Однак, механізм реалізації цього конституційного права громадян, порядок проведення масових заходів до цього часу законодавством не врегульовано. На даний час у Верховній Раді знаходиться законопроект про масові заходи, і, я думаю, його прийняття прискорить вирішення цього питання на законодавчому рівні.
Сьогодні міліція керується діючими законами. Зокрема, відповідно до статті 2 „Основні завдання міліції” Закону України „Про міліцію” основним завданням органів внутрішніх справ є забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, запобігання правопорушенням та їх припинення. За час перебування мене в посаді міністра внутрішніх справ України на території держави відбулося 80 тисяч масових заходів, участь в яких взяло понад 33 мільйона осіб. Тобто щодня в середньому відбувається майже 800 різноманітних заходів за участю понад 32 тисяч громадян. І на кожному з них нам необхідно забезпечити правопорядок.
На цей період на охорону громадського порядку залучалося понад 290 тисяч працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх справ. Задіяна кількість працівників до охорони громадського порядку під час масових заходів відволікає від їх виконання основних завдань щодо розкриття злочинів та боротьби зі злочинністю.
Переважна більшість масових заходів проходить не залежно від дня тижні, і всі витрати лягають виключно на бюджет Міністерства внутрішніх справ, в тому числі і для надання допомоги по забезпеченню правопорядку в інших регіонах держави.
За цими сухими цифрами не відображається реальна робота органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку і безпеки під час вказаних заходів. Робота міліція починається із часу отримання повідомлення до органів місцевого самоврядування, а далі проведення робочих зустрічей з зацікавленими особами, це місцева влада, організатори заходів, підрозділи МНС, медичних закладів тощо. З метою вирішення першорядних завдань для забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав.
Одночасно проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог чинного законодавства, їх офіційного попередження про недопущення порушень правопорядку та наслідки за їх недотримання.
Виходячи з отриманої інформації, стану оперативної обстановки, врахування можливого розвитку подій, категорій учасників заходів, їх кількості та настрою, органами внутрішніх справ розробляються відповідні плани, розрахунки сил і засобів визначають старші оперативні начальники.
Хочу підкреслити, що завдяки злагодженим діям правоохоронних органів і в першу чергу міліції в Україні недопущена загиль громадян під час масових заходів та акцій протесту. Але ми бачили, що відбувалося в інших країнах Європи, під час акцій протесту, коли групові правопорушення громадського порядку переростають в масові заворушення і до яких руйнівних наслідків це приводить. Прикладом цього це події в Греції в 2008 в 2010 роках, у Франції у 2009 році. Цього року у МВС зареєстровано 15 порушень громадського порядку під час проведення масових заходів, з яких дев’ять випадків блокування транспортних комунікацій, по цим випадкам порушень три кримінальні справи. Це місто Київ, 27 квітня цього року під час проведення акції протесту було перекрито проїжджу частину вулиці, 22 квітня 10 року у місті Черкаси учасники акції перегородили вулицю, та події під час проведення документальної виставки „Волинська різня” польські та еврейські жертви ОУН-УПА в приміщенні Державного підприємства „Український дім”, які мали місце 8 квітня цього року.
Ми усвідомлюємо відповідальність особливо у проведенні масових заходів, але ж відповідальність міліціонера, наголошую ще раз, міліціонера, може настати, як за дію так і за бездіяльність, коли потрібно було втручатись в конкретну ситуацію з метою її локалізації. Цього вимагає стаття 11 Кримінального кодексу України. Тому звинувачувати мене в тому, що міліції було багато, або вона була не в тому місці, я считаю безпідставними.
Що стосується конкретних випадків під час участі в заходах Президента України та інших охороняємих осіб. Доводжу до вас, що обмеження руху громадян у безпосередній близості від об’єкту вводяться відповідно вимог Закону України про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб працівниками Управління державної охорони України. І при таких заходах постійно визначається режимна зона з відповідними обмеженими на вхід.
Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ з Управлінням державної охорони та Служби безпеки України при здійсненні державної охорони, визначається відповідною інструкцією. Це спільний наказ 99-го року. Звинувачення, що працівники міліції відтісняли когось з місць проведення мітингу чи акції протесту безпідставні. Тому що відповідно до пункту 20 статті 11 „Права міліції” Закон України „Про міліцію”, міліція має право тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадянам на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, недопущення групових порушень громадського порядку та будь-якої іншої конфліктної ситуації між працівниками політичних сил, що мають різні погляди на розвиток суспільства. Це світовий досвід стражів правопорядку в усіх цивілізованих странах.
Виходячи із сказаного, вважаю, на сьогоднішній день немає підстав звинувачувати міліцію в порушенні демократичних принципів і, тим більше, упередженого ставлення до будь-якої політичної сили. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Валерій Бевз, фракція комуністів.
10:55:04
БЕВЗ В.А.
Шановний Анатолію Володимирович, днями ознайомився з виступом Нургалієва, міністра внутрішніх справ Російської Федерації. Він в своєму виступі привів декілька цифр, які викликають, так би мовити, серйозні запитання. Ну, для прикладу: сказав, що кожний десятий працівник міліції Росії потребує серйозної допомоги психіатрів, що керівництвом Російської Федерації за рік введено більше тисячі керівників-самодурів і більше того, за рік 9-тий в російській Федерації скоєно триста суїцидів працівниками міліції.
Не хотілося б проводити паралелей, але що робиться у нас, в нашому відомстві? І що має робити керівництво Міністерства внутрішніх справ, щоб таких фактів було менше? Дякую.
МОГИЛЬОВ А.В.
Я согласен с вами, это проблема, которая существует и в системе украинской милиции, у нас, увы, есть факты суицида среди личного состава. По каждому из них проводятся проверки и основной, так сказать, позыв совершения таких поступков, суицидов – это низкое денежное содержание работников милиции, проблемы на бытовом уровне. То есть решить эту проблему можно только путем повышения денежного содержания работников милиции, учитывая громадные психоэмоциональные нагрузки, которые работник милиции испытывает. Это первая проблема, которая стоит перед нами.
Вторая, то… та система психологов, которая существует в МВД, с моей точки зрения, на сегодняшний день не отвечает требованиям сегодняшнего дня. Увы, так сложилось, что в эту службу назначены, скажем так, люди, ну, если можно так сказать „по блату”, то есть чьи-то родственники или чьи-то знакомые. В следствии этого об уровне этой службы в настоящий момент достойном говорить нельзя. Поэтому в системе, когда мы будем реформировать систему нашего образования, там будет предусмотрены обучения людей именно психологов, чтобы они могли проводить адекватную коррекцию психологическую нашего личного состава, который подвержен определенным, так сказать, психоэмоциональным нагрузкам и довольно большим. Дякую вам.
