12:48:35
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Щойно на погоджувальній раді керівників фракцій визначили процедуру, обсяги поіменно: які закони розглядаємо, які розглядаємо проекти постанов, кого заслуховуємо. Олександре Сергійовичу, ви унеможливлюєте просто подальшу нашу спільну роботу в цьому залі. Ми щойно ж домовилися за зовсім інші речі.
У нас тимчасова слідча комісія створена саме по діяльності Національного баку. Уряд ніякого відношення не має до тієї монетарної політики, яка зараз ведеться Національним банком і куди розбазарюються гроші. І ми це повинні замовчувати? Наступного дня, наступного року ми прийдемо в зал 14 числа, а банки працюють з 4 числа. Хай продовжується цей бедлам, який там відбувається? Чотири фракції висловилися за те, що саме такий повинен бути режим розгляду.КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Щойно на погоджувальній раді керівників фракцій визначили процедуру, обсяги поіменно: які закони розглядаємо, які розглядаємо проекти постанов, кого заслуховуємо. Олександре Сергійовичу, ви унеможливлюєте просто подальшу нашу спільну роботу в цьому залі. Ми щойно ж домовилися за зовсім інші речі.
Володимире Михайловичу, ми пропонуємо негайно приступати до роботи.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Шановні колеги, ми зараз попросили, щоб запросили, Олександр Сергійович, представника уряду для розгляду цього питання.
Що стосується голови наглядової... голови ради Національного банку, я підписав відповідні листи, коли було прийнято рішення Погоджувальної ради, і було запропоновано кого запросити на цей розгляд. Це було зроблено. Сьогодні мені надали інформацію, що голова ради Національного банку хворіє. Тому зараз ми запросимо представника уряду. І щодо розгляду цього питання ми домовились таким чином, шановні колеги, це попередня інформація, тому я хотів би, точніше це рішення Погоджувальної ради, щоб вона була максимально точною, бо нас багато людей слухає і дивиться; щоб не присутні були політичні моменти при розгляді цього питання.
Для інформації голови ТСК – 15 хвилин, на запитання – до 10 хвилин, для голови Національного банку України відповідно 10 і 10. І обговорення давайте зробимо… Скільки нам треба? Давайте 15 хвилин – виступи від фракцій. І цього достатньо буде. Ми будемо знати в якому напрямі працює, що потрібно робити для дальшої роботи комісії. Немає заперечень?
Будь ласка, голова Тимчасової слідчої комісії Юрій Володимирович Полунєєв, будь ласка. Є у двох членів особлива думка. Я думаю, що ми дамо можливість їм виступити. Скільки хвилин? Ні, ні, я думаю один чоловік з особливою думкою. Давайте ми запропонуємо 5 хвилин, шановні колеги. 5 хвилин, давайте. Нема заперечень? Будь ласка.
12:51:21
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати, виборці, громадяни України, хочу почати свій виступ з такої цитати. У 1992 році багато спекулянтів, і головний з них Джордж Сорос, думали про те, скільки часу фіксовані валютні курси можуть протистояти ринковим силам. Вони почали займати короткі позиції проти фунту стерлінгів, Сорос взяв великі кредити, щоб поставити на зниження курсу фунта. Великобританія підняла процентні ставки, щоб залучити інвесторів в країну. Уряд сподівався змінити тенденцію виходу інвесторів з країни на зворотню, але, виплачуючи високі процентні ставки, уряд Великобританії зрозумів, що втратить мільярди, штучно підтримуючи фунт. Він вийшов з механізму євро, курс фунта до марки глибоко впав, Сорос заробив принаймні один мільярд доларів на валютній спекуляції. („Інвестопедія” – це джерело з Інтернету).
В цій ситуації є багато аналогій із ситуацією, що склалася у Україні. Різниця – в Україні діє колективний Сорос.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи була створена 18 грудня у складі 12 народних депутатів, які представляють усі фракції українського парламенту. Цим актом тимчасовій слідчій комісії поставлено завдання перевірити діяльність Національного банку України щодо виконання ним (я наголошую на цьому!) основної конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також щодо сприяння стабільності банківської системи та виконання основних засад грошово-кредитної політики в період фінансової кризи. Це є основний мандат тимчасової слідчої комісії.
Усвідомлюючи суспільну важливість поставлених перед нами завдань, а також те, що подальша дестабілізація національної грошової одиниці є загрозою національній економічній безпеці країни, добробуту населення, платоспроможності цілих секторів української економіки, комісія приступила до роботи з моменту прийняття відповідної постанови. І доречним є те, що попередній звіт, зважаючи на ситуацію, заслухується саме сьогодні, тому що чекати неможливо.
Окрім фінансових важелів та інструментів, які має Центральний банк одним із найважливіших інструментів стабілізуючого впливу будь-якого центрального банку на кризову ситуацію є посилення та підтримка довіри до його політики, до заяв посадових осіб, до його рішень та дій. Саме на високій довірі прозорості рішень та процедур на виваженій та стриманій системі зовнішній комунікацій базується політика ефективного центрального банку будь-якої країни, і саме цього немає сьогодні в політиці Центрального банку нашої держави. Довіра до політики НБУ є сьогодні напевне найнижча за усі роки незалежності України. Верховна Рада України, підзвітній якій є Національний банк, не має права залишити цю ситуацію без своєї політичної оцінки. Саме тому члени комісії одноголосно визнали основою місією своєї роботи сприяти відновленню довіри населення та підприємств до банківської системи, до національної грошової одиниці гривні, а також до діяльності Національного банку України шляхом посилення прозорості, передбачуваності та орієнтації діяльності НБУ на пріоритети підтримки реального сектору економіки та зайнятості у період кризи.
Тимчасова слідча комісія деталізувала напрямки своєї роботи, визначила головні пріоритети і сформувала дві робочі групи: з питань рефінансування або стабілізації комерційних банків України та з питань проведення Національним банком України валютних інтервенцій та операцій на валютному ринку.
На сьогоднішній день комісією проведено 6 засідань, у яких прийняли участь практично всі члени комісії. Члени комісії констатують наступне:
керівництво Національного банку України ухиляється під прикриттям банківської таємниці від надання найбільш необхідної інформації, яка стосується питань, пов`язаних із прозорістю процедури надання стабілізаційних позик комерційним банкам та операцій куплі-продажу окремими банками валюти на валютному ринку та аукціонах НБУ.
На думку членів комісії, це створює перешкоди для всебічного та об`єктивного з`ясування законності та ефективності діяльності НБУ в умовах фінансової кризи. У зв`язку із цим для опрацювання висновків членам комісії доводилося користуватися інформацією неофіційного та аналітичного характеру. Зволікання із наведенням порядку на валютному ринку України, де вже звичними стали масштабні спекулятивні операції та відмивання коштів, загрожує національній безпеці країни, приводить до зростання інфляції, загрози масових банкрутств та дефолтів. Громадяни України можуть зрозуміти економічну необхідність девальвації гривні, яка пов’язана із об’єктивними зовнішньоекономічними причинами, але вони навряд чи можуть змиритися із спекуляціями тих, хто заробляє надприбутки за рахунок заощаджень простого українця та за рахунок доходів підприємств.
ТСК станом на 25 грудня 2008 року встановила наступне. Відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону України „Про Національний банк України” основною функцією центрального банку держави – Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці – української гривні. Замість економічно обґрунтованої девальвації, яка, у тому числі за розрахунками міжнародних фінансових організацій, мала скласти не більше ніж 15 відсотків до кінця року, чого було практично достатньо для автоматичної корекції дефіциту платіжного балансу країни та підвищення цінової конкурентоспроможності українського експорту, країна отримала обвал курсу національної валюти більш ніж на 60 відсотків. Наслідком цього стала, за розрахунками міжнародних аналітиків, до яких ми мусили звернутися, втрата – і я прошу вашої уваги – купівельної спроможності національної валюти у доларовому еквіваленті на суму від 9 до 13 мільярдів доларів. Прибутковість так званих схем гривня-долар, долар-гривня, гривня-долар і так далі сягала 120 відсотків річних або навіть більше.
Як поєднати ситуацію, яка є сьогодні, із тезою про конституційну функцію НБУ щодо стабільності національної грошової одиниці, знає напевне лише керівництво Національного банку.
Комісію цікавила наявність у керівництва НБУ чіткого плану системних заходів щодо зменшення спекулятивного тиску на гривню - про це говорили всі керівники країни, про це говорилося всюди, - яка мала би включати збільшення прозорості та економічної обґрунтованості, процедур надання банкам стабілізаційних кредитів, наведення жорсткого порядку на валютному ринку, наявність стратегічного бачення щодо вирішення проблем так званих проблемних банків та їх активів.
На жаль, комісія відзначає відсутність системних заходів та продуманої довгострокової політики Національного банку у сфері валютного врегулювання, хоча основні параметри та напрями такої політики були задекларовані в основних напрямах грошово-кредитної політики на 2008 рік. Згідно цього документу головна увага НБУ мала зосереджуватися, я цитую: „На удосконаленні системи валютного врегулювання в напрямі здійснення поступової лібералізації, поступової лібералізації, з урахуванням конкретних макроекономічних і фінансових умов. В спрямуванні політики валютного курсоутворення на забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та недопущення його значних коливань. У використанні валютних резервів для забезпечення гнучкості монетарної політики та підвищення її ефективності у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. Укріпленні довіри до національної валюти, зниження рівня долералізації економіки та її регулювання заходами грошово-кредитної політики. Підвищення ефективності процентної політики Національного банку України”.
Жодна із зазначених позицій не була реалізована. Замість лібералізації системи валютного регулювання було запроваджено цілу низку адміністративних обмежень як для суб’єктів підприємництва, так і фізичних осіб. Зміна у жовтні-грудні цього року практично кожного тижня правил поведінки на валютному ринку, штучне скорочення доступу до валюти та постійне висування додаткових умов, які через непродуманість скасовувались, змінювались або відтерміновувались, призвели до посилення спекулятивного тиску, попиту на іноземну валюту та дестабілізацію курсу гривні.
Передбачене ринкове формування процентних ставок, тому кредитування корегувалось далеко не завжди обґрунтованими нормами резервування, які унеможливлювали, то гривневе, то валютне кредитування, суттєво погіршувала умови для позичальників. Унаслідок цього значних масштабів набуло практично нове для України сьогодні явище, поява так званого чорного кредитування, коли вже бізнес кредитується не в банках, а через фізичних осіб інших підприємств і так далі. Особливо це стосується такої важливої для України категорії як малий, середній бізнес. У цих умовах політику НБУ реалізовану в постановах № 319, № 415, гучно оголошено системними заходами, навряд чи можна такими вважати. Навпаки, вони у значній мірі спровокували спекулятивний тиск на гривню, який і не міг не привести до її не контрольованого обвалу.
На думку комісії, особливої уваги заслуговує обґрунтування рішення правління НБУ стосовно ревальвації гривні у 2008 році та протокол рішення правління щодо подолання відкладального вето ради НБУ. Тимчасовій слідчій комісії не вдалося отримати відповідні документи, хоча оцінка дій НБУ може бути надана і без цього. А ні в 2005 році, а ні в 2008 році жодних економічних підстав для ревальвації гривні не було. Обидва рази в економіці держави спостерігались порізнені процеси, погіршення зовнішньо-торгівельного балансу, уповільнення темпів росту промислового та сільськогосподарського виробництва, підвищення, порівняно з попередніми періодами, індексу цін виробника і споживача. Тобто за всіма законами економіки гривня мала не девальвуватися, а послаблюватися, але дуже повільними і, хочу підкреслити, прогнозованими темпами.
Не витримує критики і теза про те, що ревальвацію Уряд руками НБУ намагався ніби-то стримати інфляцією. Адже загально відомо, всім загальновідомо, що цим можна збити інфляцію лише у короткостроковій перспективі, оскільки переоцінена національна валюта в середній достроковій перспективі призводить до зростання імпорту та послаблення позицій національних товаровиробників і експортерів. І Національний банк України мав знати, що в такий експортно орієнтовній економіці, як українська, курсовою стратегією має бути, по-перше, прогнозованість валютного курсу та поступово еволюційна девальвація. Це дає підстави зробити висновок про не економічний, а спекулятивний характер ревальвації гривні, що і було відзначено під час спеціального засідання Верховної Ради України у травні 2008 року.
Одним із найбільш серйозних системних прорахунків Національного банку України є рівень доларизації економіки України, що зростає як в динаміці, так і в порівнянні з країнами Центральної і Східної Європи і Росії. Він збільшився з 27 відсотків станом на 1 січня 2007 року до 29 відсотків станом на 1 жовтня 2008 року. Реально нічого не зроблено, щоб знизити доларизацію. Регулятор не обмежив активність українських банків у валютному кредитуванні клієнтів, а це тепер, з огляду на глибоку девальвацію, яку НБУ підготував своїми ж кредитами, загрожує масовими дефолтами клієнтів банків.
Щодо другого завдання ТСК – сприяння стабільності банківської системи. Члени комісії встановили наступне. Особливе занепокоєння викликає така важлива сфера діяльності Національного банку як банківський нагляд, що не змогла передбачити та упередити накопичення небезпечних для банківської системи ризиків та забезпечити стабільність банківської системи. Механізм нагляду НБУ є до сих пір розрахованим на нормальний стан ринку і він виявився не готовим до системного та оперативного реагування на кризові події надзвичайного характеру. До цих пір практично не працює система сигналів раннього попередження про накопичення проблем у балансах банківських установ.
Таку перевірку... Оцінка рівня капіталізації банків є недосконалою та занадто формальною. Вона не враховує фактор готовності акціонерів банку–підтримати банк додатковим капіталом у вигляді підписки на акції або сублінованого ...
Володимире Михайловичу, я прошу продовжити (чи немає головуючого), прошу продовжити на 5 хвилин мій виступ, якщо можливо. Я розраховував на 20...
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Що стосується голови наглядової... голови ради Національного банку, я підписав відповідні листи, коли було прийнято рішення Погоджувальної ради, і було запропоновано кого запросити на цей розгляд. Це було зроблено. Сьогодні мені надали інформацію, що голова ради Національного банку хворіє. Тому зараз ми запросимо представника уряду. І щодо розгляду цього питання ми домовились таким чином, шановні колеги, це попередня інформація, тому я хотів би, точніше це рішення Погоджувальної ради, щоб вона була максимально точною, бо нас багато людей слухає і дивиться; щоб не присутні були політичні моменти при розгляді цього питання.
Для інформації голови ТСК – 15 хвилин, на запитання – до 10 хвилин, для голови Національного банку України відповідно 10 і 10. І обговорення давайте зробимо… Скільки нам треба? Давайте 15 хвилин – виступи від фракцій. І цього достатньо буде. Ми будемо знати в якому напрямі працює, що потрібно робити для дальшої роботи комісії. Немає заперечень?
Будь ласка, голова Тимчасової слідчої комісії Юрій Володимирович Полунєєв, будь ласка. Є у двох членів особлива думка. Я думаю, що ми дамо можливість їм виступити. Скільки хвилин? Ні, ні, я думаю один чоловік з особливою думкою. Давайте ми запропонуємо 5 хвилин, шановні колеги. 5 хвилин, давайте. Нема заперечень? Будь ласка.
12:51:21
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати, виборці, громадяни України, хочу почати свій виступ з такої цитати. У 1992 році багато спекулянтів, і головний з них Джордж Сорос, думали про те, скільки часу фіксовані валютні курси можуть протистояти ринковим силам. Вони почали займати короткі позиції проти фунту стерлінгів, Сорос взяв великі кредити, щоб поставити на зниження курсу фунта. Великобританія підняла процентні ставки, щоб залучити інвесторів в країну. Уряд сподівався змінити тенденцію виходу інвесторів з країни на зворотню, але, виплачуючи високі процентні ставки, уряд Великобританії зрозумів, що втратить мільярди, штучно підтримуючи фунт. Він вийшов з механізму євро, курс фунта до марки глибоко впав, Сорос заробив принаймні один мільярд доларів на валютній спекуляції. („Інвестопедія” – це джерело з Інтернету).
В цій ситуації є багато аналогій із ситуацією, що склалася у Україні. Різниця – в Україні діє колективний Сорос.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи була створена 18 грудня у складі 12 народних депутатів, які представляють усі фракції українського парламенту. Цим актом тимчасовій слідчій комісії поставлено завдання перевірити діяльність Національного банку України щодо виконання ним (я наголошую на цьому!) основної конституційної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці України, а також щодо сприяння стабільності банківської системи та виконання основних засад грошово-кредитної політики в період фінансової кризи. Це є основний мандат тимчасової слідчої комісії.
Усвідомлюючи суспільну важливість поставлених перед нами завдань, а також те, що подальша дестабілізація національної грошової одиниці є загрозою національній економічній безпеці країни, добробуту населення, платоспроможності цілих секторів української економіки, комісія приступила до роботи з моменту прийняття відповідної постанови. І доречним є те, що попередній звіт, зважаючи на ситуацію, заслухується саме сьогодні, тому що чекати неможливо.
Окрім фінансових важелів та інструментів, які має Центральний банк одним із найважливіших інструментів стабілізуючого впливу будь-якого центрального банку на кризову ситуацію є посилення та підтримка довіри до його політики, до заяв посадових осіб, до його рішень та дій. Саме на високій довірі прозорості рішень та процедур на виваженій та стриманій системі зовнішній комунікацій базується політика ефективного центрального банку будь-якої країни, і саме цього немає сьогодні в політиці Центрального банку нашої держави. Довіра до політики НБУ є сьогодні напевне найнижча за усі роки незалежності України. Верховна Рада України, підзвітній якій є Національний банк, не має права залишити цю ситуацію без своєї політичної оцінки. Саме тому члени комісії одноголосно визнали основою місією своєї роботи сприяти відновленню довіри населення та підприємств до банківської системи, до національної грошової одиниці гривні, а також до діяльності Національного банку України шляхом посилення прозорості, передбачуваності та орієнтації діяльності НБУ на пріоритети підтримки реального сектору економіки та зайнятості у період кризи.
Тимчасова слідча комісія деталізувала напрямки своєї роботи, визначила головні пріоритети і сформувала дві робочі групи: з питань рефінансування або стабілізації комерційних банків України та з питань проведення Національним банком України валютних інтервенцій та операцій на валютному ринку.
На сьогоднішній день комісією проведено 6 засідань, у яких прийняли участь практично всі члени комісії. Члени комісії констатують наступне:
керівництво Національного банку України ухиляється під прикриттям банківської таємниці від надання найбільш необхідної інформації, яка стосується питань, пов`язаних із прозорістю процедури надання стабілізаційних позик комерційним банкам та операцій куплі-продажу окремими банками валюти на валютному ринку та аукціонах НБУ.
На думку членів комісії, це створює перешкоди для всебічного та об`єктивного з`ясування законності та ефективності діяльності НБУ в умовах фінансової кризи. У зв`язку із цим для опрацювання висновків членам комісії доводилося користуватися інформацією неофіційного та аналітичного характеру. Зволікання із наведенням порядку на валютному ринку України, де вже звичними стали масштабні спекулятивні операції та відмивання коштів, загрожує національній безпеці країни, приводить до зростання інфляції, загрози масових банкрутств та дефолтів. Громадяни України можуть зрозуміти економічну необхідність девальвації гривні, яка пов’язана із об’єктивними зовнішньоекономічними причинами, але вони навряд чи можуть змиритися із спекуляціями тих, хто заробляє надприбутки за рахунок заощаджень простого українця та за рахунок доходів підприємств.
ТСК станом на 25 грудня 2008 року встановила наступне. Відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону України „Про Національний банк України” основною функцією центрального банку держави – Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці – української гривні. Замість економічно обґрунтованої девальвації, яка, у тому числі за розрахунками міжнародних фінансових організацій, мала скласти не більше ніж 15 відсотків до кінця року, чого було практично достатньо для автоматичної корекції дефіциту платіжного балансу країни та підвищення цінової конкурентоспроможності українського експорту, країна отримала обвал курсу національної валюти більш ніж на 60 відсотків. Наслідком цього стала, за розрахунками міжнародних аналітиків, до яких ми мусили звернутися, втрата – і я прошу вашої уваги – купівельної спроможності національної валюти у доларовому еквіваленті на суму від 9 до 13 мільярдів доларів. Прибутковість так званих схем гривня-долар, долар-гривня, гривня-долар і так далі сягала 120 відсотків річних або навіть більше.
Як поєднати ситуацію, яка є сьогодні, із тезою про конституційну функцію НБУ щодо стабільності національної грошової одиниці, знає напевне лише керівництво Національного банку.
Комісію цікавила наявність у керівництва НБУ чіткого плану системних заходів щодо зменшення спекулятивного тиску на гривню - про це говорили всі керівники країни, про це говорилося всюди, - яка мала би включати збільшення прозорості та економічної обґрунтованості, процедур надання банкам стабілізаційних кредитів, наведення жорсткого порядку на валютному ринку, наявність стратегічного бачення щодо вирішення проблем так званих проблемних банків та їх активів.
На жаль, комісія відзначає відсутність системних заходів та продуманої довгострокової політики Національного банку у сфері валютного врегулювання, хоча основні параметри та напрями такої політики були задекларовані в основних напрямах грошово-кредитної політики на 2008 рік. Згідно цього документу головна увага НБУ мала зосереджуватися, я цитую: „На удосконаленні системи валютного врегулювання в напрямі здійснення поступової лібералізації, поступової лібералізації, з урахуванням конкретних макроекономічних і фінансових умов. В спрямуванні політики валютного курсоутворення на забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та недопущення його значних коливань. У використанні валютних резервів для забезпечення гнучкості монетарної політики та підвищення її ефективності у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. Укріпленні довіри до національної валюти, зниження рівня долералізації економіки та її регулювання заходами грошово-кредитної політики. Підвищення ефективності процентної політики Національного банку України”.
Жодна із зазначених позицій не була реалізована. Замість лібералізації системи валютного регулювання було запроваджено цілу низку адміністративних обмежень як для суб’єктів підприємництва, так і фізичних осіб. Зміна у жовтні-грудні цього року практично кожного тижня правил поведінки на валютному ринку, штучне скорочення доступу до валюти та постійне висування додаткових умов, які через непродуманість скасовувались, змінювались або відтерміновувались, призвели до посилення спекулятивного тиску, попиту на іноземну валюту та дестабілізацію курсу гривні.
Передбачене ринкове формування процентних ставок, тому кредитування корегувалось далеко не завжди обґрунтованими нормами резервування, які унеможливлювали, то гривневе, то валютне кредитування, суттєво погіршувала умови для позичальників. Унаслідок цього значних масштабів набуло практично нове для України сьогодні явище, поява так званого чорного кредитування, коли вже бізнес кредитується не в банках, а через фізичних осіб інших підприємств і так далі. Особливо це стосується такої важливої для України категорії як малий, середній бізнес. У цих умовах політику НБУ реалізовану в постановах № 319, № 415, гучно оголошено системними заходами, навряд чи можна такими вважати. Навпаки, вони у значній мірі спровокували спекулятивний тиск на гривню, який і не міг не привести до її не контрольованого обвалу.
На думку комісії, особливої уваги заслуговує обґрунтування рішення правління НБУ стосовно ревальвації гривні у 2008 році та протокол рішення правління щодо подолання відкладального вето ради НБУ. Тимчасовій слідчій комісії не вдалося отримати відповідні документи, хоча оцінка дій НБУ може бути надана і без цього. А ні в 2005 році, а ні в 2008 році жодних економічних підстав для ревальвації гривні не було. Обидва рази в економіці держави спостерігались порізнені процеси, погіршення зовнішньо-торгівельного балансу, уповільнення темпів росту промислового та сільськогосподарського виробництва, підвищення, порівняно з попередніми періодами, індексу цін виробника і споживача. Тобто за всіма законами економіки гривня мала не девальвуватися, а послаблюватися, але дуже повільними і, хочу підкреслити, прогнозованими темпами.
Не витримує критики і теза про те, що ревальвацію Уряд руками НБУ намагався ніби-то стримати інфляцією. Адже загально відомо, всім загальновідомо, що цим можна збити інфляцію лише у короткостроковій перспективі, оскільки переоцінена національна валюта в середній достроковій перспективі призводить до зростання імпорту та послаблення позицій національних товаровиробників і експортерів. І Національний банк України мав знати, що в такий експортно орієнтовній економіці, як українська, курсовою стратегією має бути, по-перше, прогнозованість валютного курсу та поступово еволюційна девальвація. Це дає підстави зробити висновок про не економічний, а спекулятивний характер ревальвації гривні, що і було відзначено під час спеціального засідання Верховної Ради України у травні 2008 року.
Одним із найбільш серйозних системних прорахунків Національного банку України є рівень доларизації економіки України, що зростає як в динаміці, так і в порівнянні з країнами Центральної і Східної Європи і Росії. Він збільшився з 27 відсотків станом на 1 січня 2007 року до 29 відсотків станом на 1 жовтня 2008 року. Реально нічого не зроблено, щоб знизити доларизацію. Регулятор не обмежив активність українських банків у валютному кредитуванні клієнтів, а це тепер, з огляду на глибоку девальвацію, яку НБУ підготував своїми ж кредитами, загрожує масовими дефолтами клієнтів банків.
Щодо другого завдання ТСК – сприяння стабільності банківської системи. Члени комісії встановили наступне. Особливе занепокоєння викликає така важлива сфера діяльності Національного банку як банківський нагляд, що не змогла передбачити та упередити накопичення небезпечних для банківської системи ризиків та забезпечити стабільність банківської системи. Механізм нагляду НБУ є до сих пір розрахованим на нормальний стан ринку і він виявився не готовим до системного та оперативного реагування на кризові події надзвичайного характеру. До цих пір практично не працює система сигналів раннього попередження про накопичення проблем у балансах банківських установ.
Таку перевірку... Оцінка рівня капіталізації банків є недосконалою та занадто формальною. Вона не враховує фактор готовності акціонерів банку–підтримати банк додатковим капіталом у вигляді підписки на акції або сублінованого ...
Володимире Михайловичу, я прошу продовжити (чи немає головуючого), прошу продовжити на 5 хвилин мій виступ, якщо можливо. Я розраховував на 20...
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Банківський нагляд створив ситуацію, коли великі так звані системні банки занадто розраховували на те, що регулятор завжди прийде на допомогу і не дозволить їм стати банкрутами допоможе ресурсам, оскільки їхнє падіння загрожує фінансовій стабільності країни. Тобто регулятори, а також самі великі банки, опинилися в полоні помилкових уявлень. Нагляду слід було б більш вимогливим до банків, які мають системне значення.
Один з найбільших банків України виявився дуже вразливим до ризику репутації. Початок паніки та стрімкого відтоку коштів клієнтів показав, що керівництво та акціонери банку не здатні підтримати банк власними ресурсами, а розраховують лише на підтримку НБУ.
Банківський нагляд не зміг ефективно запобігти надмірному зростанню кредитних ризиків в банках. НБУ не вдалося досягти необхідного рівня прозорості в роботі нагляду, зокрема щодо процедур рефінансування та стабілізації банків. Протягом жовтня-грудня 2008 року Національний банк активно надавав комерційним банкам так звані стабілізаційні позики. Розподіл коштів для банків проводиться Національним банком України, на нашу думку, із численними порушеннями ним же затверджених актів.
Так, згідно неофіційних джерел, оскільки офіційну інформацію НБУ відмовився надавати Тимчасовій слідчій комісії, із загальної суми стабілізаційних кредитів станом на 15 грудня два приватних банки: „Надра” та „Родовід”, отримали відповідно п’яту частину – 7,1 мільярдів гривень та 5 відсотків - 2,2 мільярди гривень від загальної суми. В той же час, державний банк „Укрексімбанк” отримав суму рефінансування, яка в п’ять разів менша, ніж у банка „Надра” – 1,4 мільярди. А банк „Ощадбанк” отримав 4 мільярди гривень. Навіть сума рефінансування „Промінвестбанку”, який тривалий час знаходився на грані банкрутства, є набагато меншою, ніж сума рефінансування, яка видана банку „Надра”.
У тендерах з підтримки ліквідності банків Нацбанк видав у листопаді лише трохи більше 4,7 мільярди гривень, тоді як категорії „Інші позики” значаться за той самий період, видача кредитів на суму близько 16 мільярдів на термін до одного року. Ставки, під які їх одержували окремі банки, не перевищують 15 відсотків.
Здійснення рефінансування без проведення тендерів є прямим порушенням Національним банком пункту 4.1 розділу другого Постанови від 26 вересня 2008 року, де зазначено: Національний банк здійснює рефінансування банків шляхом проведення кількісного або процентного тендеру. Якщо під категорією „інші” розглядати стабілізаційні кредити, які також надаються банкам для підтримання їх ліквідності, то також виникають питання з приводу дотримання НБУ умов надання таких кредитів.
Інформацію щодо надання стабілізаційних кредитів у розрізі окремих банків та документів, які б засвідчили прозорість та неупередженість Національного банку України на користь окремим банківським установам Національний банк України за зверненням Тимчасової слідчої комісії не надав.
У статті 1 Закону України „Про Національний банк” зазначено, що він має право однак, не зобов’язаний надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи. Відповідно ж до пункту 1 розділу 2 Постанова Національного банку про затвердження положення про підтримку Національним банком ліквідності банків від 26 вересня Національний банк здійснює підтримку ліквідності банків через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується зокрема такої вимоги як наявність активів, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу. Крім того, таким забезпеченням можуть бути лише передбачені у цій же Постанові різновиди цінних паперів та гарантії іншого банку резидента та майнові права, причому відповідно до цієї ж Постанови, під забезпечення кредиту банк може запропонувати лише однорідну заставу. У членів комісії виникли питання, звідки у деяких банків, які отримали непропорційно великі обсяги рефінансування з’явилося якісне, я підкреслюю, якісне забезпечення на відповідні суми. Відповіді на це питання не отримано.
Обов’язковою умовою рефінансування є передбачене у листі Національного банку України від 22.10 вимога про те, що кредит рефінансування для підтримання ліквідності надається...
ГОЛОВУЮЧИЙ
Один з найбільших банків України виявився дуже вразливим до ризику репутації. Початок паніки та стрімкого відтоку коштів клієнтів показав, що керівництво та акціонери банку не здатні підтримати банк власними ресурсами, а розраховують лише на підтримку НБУ.
Банківський нагляд не зміг ефективно запобігти надмірному зростанню кредитних ризиків в банках. НБУ не вдалося досягти необхідного рівня прозорості в роботі нагляду, зокрема щодо процедур рефінансування та стабілізації банків. Протягом жовтня-грудня 2008 року Національний банк активно надавав комерційним банкам так звані стабілізаційні позики. Розподіл коштів для банків проводиться Національним банком України, на нашу думку, із численними порушеннями ним же затверджених актів.
Так, згідно неофіційних джерел, оскільки офіційну інформацію НБУ відмовився надавати Тимчасовій слідчій комісії, із загальної суми стабілізаційних кредитів станом на 15 грудня два приватних банки: „Надра” та „Родовід”, отримали відповідно п’яту частину – 7,1 мільярдів гривень та 5 відсотків - 2,2 мільярди гривень від загальної суми. В той же час, державний банк „Укрексімбанк” отримав суму рефінансування, яка в п’ять разів менша, ніж у банка „Надра” – 1,4 мільярди. А банк „Ощадбанк” отримав 4 мільярди гривень. Навіть сума рефінансування „Промінвестбанку”, який тривалий час знаходився на грані банкрутства, є набагато меншою, ніж сума рефінансування, яка видана банку „Надра”.
У тендерах з підтримки ліквідності банків Нацбанк видав у листопаді лише трохи більше 4,7 мільярди гривень, тоді як категорії „Інші позики” значаться за той самий період, видача кредитів на суму близько 16 мільярдів на термін до одного року. Ставки, під які їх одержували окремі банки, не перевищують 15 відсотків.
Здійснення рефінансування без проведення тендерів є прямим порушенням Національним банком пункту 4.1 розділу другого Постанови від 26 вересня 2008 року, де зазначено: Національний банк здійснює рефінансування банків шляхом проведення кількісного або процентного тендеру. Якщо під категорією „інші” розглядати стабілізаційні кредити, які також надаються банкам для підтримання їх ліквідності, то також виникають питання з приводу дотримання НБУ умов надання таких кредитів.
Інформацію щодо надання стабілізаційних кредитів у розрізі окремих банків та документів, які б засвідчили прозорість та неупередженість Національного банку України на користь окремим банківським установам Національний банк України за зверненням Тимчасової слідчої комісії не надав.
У статті 1 Закону України „Про Національний банк” зазначено, що він має право однак, не зобов’язаний надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи. Відповідно ж до пункту 1 розділу 2 Постанова Національного банку про затвердження положення про підтримку Національним банком ліквідності банків від 26 вересня Національний банк здійснює підтримку ліквідності банків через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується зокрема такої вимоги як наявність активів, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу. Крім того, таким забезпеченням можуть бути лише передбачені у цій же Постанові різновиди цінних паперів та гарантії іншого банку резидента та майнові права, причому відповідно до цієї ж Постанови, під забезпечення кредиту банк може запропонувати лише однорідну заставу. У членів комісії виникли питання, звідки у деяких банків, які отримали непропорційно великі обсяги рефінансування з’явилося якісне, я підкреслюю, якісне забезпечення на відповідні суми. Відповіді на це питання не отримано.
Обов’язковою умовою рефінансування є передбачене у листі Національного банку України від 22.10 вимога про те, що кредит рефінансування для підтримання ліквідності надається...
ГОЛОВУЮЧИЙ
Завершуйте, будь ласка.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Хвилиночку. Це надзвичайно важливе питання, щоб тут спішити і виносити резолюцію, я прошу уваги.
ГОЛОВУЮЧИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ
Юрій Володимирович, будь ласка, висновок.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Шановні колеги, на звернення до НБУ про надання інформації щодо того, які зобов’язання було взято банками за кредитами рефінансування та чи здійснюється Національним банком України постійна перевірка виконання таких зобов’язань та цільового використання коштів отриманих банками як інструментів стабілізації офіційної відповіді не отримано. Такі, дії Національного банку України про не обґрунтоване надання окремим комерційним банкам переваг в порівняні з іншими банками України, зокрема, і державними щодо обсягів рефінансування та порядку його отримання непрозорість процедур на ринку…
ГОЛОВУЮЧИЙ
Безв Валерій Ананійович.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Що стосується другого питання про...
13:16:08
БЕВЗ В.А.
Дякую, Олександре Володимировичу.
У мене запитання буде коротке і така ж сама відповідь. Шановний Юрію Володимировичу, в засобах масової інформації прозвучала така інформація про те, що власні активи банківської системи України за 11 місяців поточного року збільшились на 42 відсотки і складають 853 мільярда гривень. Правда чи ні? Причому власний капітал банків збільшився до 103 мільярдів, а прибуток, чесний прибуток, склав 10 мільярдів 100 мільйонів. Правда чи ні? Спростуйте або підтвердіть, будь ласка. Дякую.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
13:16:08
БЕВЗ В.А.
Дякую, Олександре Володимировичу.
У мене запитання буде коротке і така ж сама відповідь. Шановний Юрію Володимировичу, в засобах масової інформації прозвучала така інформація про те, що власні активи банківської системи України за 11 місяців поточного року збільшились на 42 відсотки і складають 853 мільярда гривень. Правда чи ні? Причому власний капітал банків збільшився до 103 мільярдів, а прибуток, чесний прибуток, склав 10 мільярдів 100 мільйонів. Правда чи ні? Спростуйте або підтвердіть, будь ласка. Дякую.
ПОЛУНЄЄВ Ю.В.
Інформацію про стан банківської системи можна дуже легко отримати, вийшовши на сайт НБУ, там вона є. І, зокрема, інформація про прибуток банківської системи є правдивою.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Бевз Валерій Ананійович, будь ласка.
13:33:33
БЕВЗ В.А. Дякую.
Шановний Олександр Володимирович, дійсно якось виходить зовсім не по серйозному, задаю запитання голові комісії, а він мене відсилає до Інтернету, запрошуємо голову Національного банку, його немає, запрошуємо голову правління, його теж немає. Слухайте це ж цирк на дроті, а не відповідальний представницький орган країни, Вищий законодавчий орган країни. При такому розгляді питання я вважаю, що його взагалі треба знімати з розгляду порядку денного – це перше.
А, по-друге, якщо це наскільки чутлива тема і проблема тоді давайте слухати це питання в закритому режимі. Тоді це буде серйозно і відповідально.
Дякую.
13:33:33
БЕВЗ В.А. Дякую.
Шановний Олександр Володимирович, дійсно якось виходить зовсім не по серйозному, задаю запитання голові комісії, а він мене відсилає до Інтернету, запрошуємо голову Національного банку, його немає, запрошуємо голову правління, його теж немає. Слухайте це ж цирк на дроті, а не відповідальний представницький орган країни, Вищий законодавчий орган країни. При такому розгляді питання я вважаю, що його взагалі треба знімати з розгляду порядку денного – це перше.
А, по-друге, якщо це наскільки чутлива тема і проблема тоді давайте слухати це питання в закритому режимі. Тоді це буде серйозно і відповідально.
Дякую.
