Засідання шосте, сесійний зал Верховної Ради України, 6 лютого 2009 року

ГОЛОВУЮЧИЙ
Шановні колеги, оголошується до розгляду питання – попередній звіт тимчасової слідчої комісії з питань розслідування стану функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів. Пропонується такий регламент розгляду цього питання: до 20 хвилин голові тимчасової спеціальної комісії Інні Германівні Богословській.

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.
Ну якщо ви хочете десять хвилин для доповіді, тоді я буду казати дуже коротко.
Перше і головне. Для тих, хто так завжди, коли був в опозиції, кричав про права опозиції. Шановні, хочу вам нагадати, що тимчасові слідчі комісії – це інструмент діяльності опозиції. Саме тому, вони голосуються ”за” – 150 голосів в залі. Саме тому вони всередині не приймають рішення більшістю, а будь-якою процедурою. І саме тому, ми зараз будемо казати про те, що встановлено.
Саме тому я буду наполягати на тому, щоб розмістити в засобах масової інформації попередній звіт, тому що Верховна Рада не дає можливості заслухати.
Звіт є, вчора засідала комісія, із того, що не прийшли на комісію ні представники БЮТу, ні представники "Нашої України", вона не стала нелігітимною, шановні, тому що, якщо ви читаєте Регламент – в компетенції комісії самій визначатися, як вона працює. І тому я зараз вам кажу доведені факти, тільки факти.
Другого жовтня було підписано Меморандум між прем’єром України і Росії. На виконання цього меморандуму був підписаний попередній договір між „Нафтогазом” і „Газпромом” про те, що до першого лютого буде підписаний контракт про постачання газу в Україну, буде підписаний транзитний контракт і будуть погашені заборгованості перед „Газпромом”. Це не було зроблено. Кабінет Міністрів не профінансував „Нафтогаз”, порушивши затверджений ним же фінансовий план.
Крім того, були зірвані переговори з вини української сторони до 30 грудня, а 30 грудня, - я хочу, щоб це все знала вся країна, - 30 грудня в один день Міністерство палива і енергетики підписало позов до суду, українського суду про визнання недійсним договору транзиту російського газу українською стороною. В цей же день 30 грудня пан Дубина від „Нафтогазу України” підписав листа до „Газпрому”, згідно з яким „Нафтогаз” заявляв, що з 1 січня за договором, який працює, газ транспортуватися не буде і весь російський газ може буде конфіскований українською стороною як контрабанда. І 31 грудня такий лист було подано „Газпрому” під час переговорів. Зразу після того, як такий лист був поданий „Газпром” зробив заяву, що Україна шантажує, і, як ви пам’ятаєте, переговори були зірвані.
З 1 січня на підставі цього в зв’язку з тим, що не було вже договору про покупку газу для потреб України, з 1 січня Росія прикратила поставки газу до України. Але ще транспортувала газ, тому що був довгостроковий контракт на транспортування. Але 5 січня вже було подано до суду звернення Мінпаливенерго і 5 січня український суд своєю постановою заборонив „Укртрансгазу” і „Нафтогазу” транспортувати російський газ українською територією. І саме після того Росія 5 січня вперше всього на 50 мільйонів скоротила обсяги транспортування. А вже 7 січня прекратила, тому що було заборонено транспортування цього газу українською стороною.
9 січня в при кінцевому розгляді цієї справи в українському суді до цієї справи приєднався Кабінет Міністрів, тому що було зрозуміло, що Мінпаливенерго не мало права бути навіть позивачем з цієї справи. Таким чином, фактами доказано, що це була скоординована діяльність по зриву контракту і провокації газового конфлікту з української сторони. Це раз. І ми будемо вимагати від Генеральної прокуратури порушення кримінальних справ.
Друге. Те, що звинувачують Україну в крадіжках газу. Ми не підтверджуємо факт крадіжок, тому що не було навмисно, не було помислів на крадіжки. Дійсно, Україна за сім днів січня 2009 року вилучила з труби 52 мільйони газу російського, але це було повернено найближчим же часом і це було зроблено не щоб вкрасти газ, а щоб забезпечити технічні умови транспортування. Тобто умислу на крадіжку тут не було і ми не можемо погодитися з обвинуваченнями Україні в крадіжці газу.
І третє, шановні! Ті збитки, які причинені Україні, Росії, Європі зривом газотранспортних контрактів – це мільярди грошей, які будуть виплачувати наші з вами громадяни з своїх власних кишень. І ті люди, які винні в формуванні передумов для зриву контракту і в затягуванні виходу з цього контракту, а якщо ви пам’ятаєте, на сім днів всі можновладці України зникли, їх ніхто не міг знайти навіть на переговори і це означає, що цей конфлікт був спровокований навмисно. І всі докази представлені комісією.
Далі. Кабінетом Міністрів, Мінпаливенерго і „Газпропом”, і „Нафтогазом”, і це підтверджується, і це підтверджується документально листом поданим про те, що Україна відмовляється від транзиту, позовом до суду про анулювання цього договору і забороною українським судом транспортування російського газу по території.
Далі. Щодо умов газової угоди. Газова угода була підписана, перше, на підставі документу, який був зроблений із зловживанням владою. Дев’ятнадцятого січня 2009 року Прем’єр-міністр України самочинно перевищуючи свої владні повноваження підписала директиви щодо газової угоди згідно з якими були встановлені умови газової угоди, які є ущербними для України. Згідно із Законом про Кабінет Міністрів, Кабінет Міністрів є колегіальним органом і його рішення можуть прийматися колегіально. Згідно з регламентом Кабінету Міністрів директиви є рішенням, яке приймається виключно колегіальним органом Кабінету Міністрів. Тому Прем’єр-міністр України не мала юридичного права одноосібно підписувати директиви щодо газових угод. Вона це зробила. Як нам відомо, вона це зробила тому, що без директив керівники „Нафтогазу” відмовлялися підписувати угоди, які повністю не відповідали директивами Президента і Рамковій угоді меморандуму, який був напередодні підписаний між прем’єрами України і Росії. Згідно з цими умовами газових угод, було порушено головний принцип щодо якого було раніш досягнуто домовленостей, що ціни на газ будуть підвищуватися одночасно з підвищенням ціни на транзит.
Крім того, ця газова угода заклала масу підвалля, підгрунття для того, щоб протягом року ми мали постійні скандали щодо газових питань і саме тому сьогодні українська промисловість не має жодної визначеності щодо того, яка ціна буде на газ для промисловості также як ми досі не знаємо, яка ціна буде для „Теплокомуненерго”, тому що якщо вам відомо, за тією ціною, яка зараз підписана дотації з бюджету „Нафтогазу” повинні складати до 16 мільярдів, а в бюджеті закладено 1,6 і хто буде компенсувати цю різницю в грошах, а це будуть українські громадяни, які стануть жебраками. І ця провина лежить на тих, хто порушивши закон і перевищивши свої владні повноваження самочинно підписав директиви, які виходили за межі законних настанов українського Президента і меморандуму підписаного між прем’єрами України і Росії.
Щодо умов газової угоди. Я хочу звернути вашу увагу на черговий обман, який намагається зараз влади провести в Україні. Нам робляться заяви уряду, що на 2010 рік транзитна ставка не встановлена і що це буде предметом переговорів. Це брехня! Пунктом Закону про транзит газу прямо встановлена формула на наступний рік і за середньою ціною 228,8 цей транзит буде складати 2,4 долара. Це означає, що навіть в 2010 році Україна не буде мати і приблизно ринкової ціни на транзит. Це зрада національний інтересів, абсолютно точно! Це прямі збитки, які закладені в цих газових угодах!

11:01:23
ГУДИМА О.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я тут виступаю, як заступник голови Тимчасової слідчої комісії і хочу ствердити, що голова комісії, народний депутат, від Партії регіонів сьогодні представляла позицію не комісії, а позицію Партії регіонів. І хочу навести відповідні факти.
Змагатися з народним депутатом, головою комісії, в емоційності марна справа. Я буду наводити вам лише факти. Отже, сьогодні вранці більшість членів, тобто шість з одинадцяти, внесли відповідну заяву голові комісії, голові комісії… Я можу назвати прізвища, не зважаючи на ваші викрити, продовжити роботу тимчасової слідчої комісії, зокрема над вивченням обставин впливу „РосУкрЕнерго” на зумисне погіршення фінансового стану НАК „Нафтогаз” України та перешкоджанню зриву переговорів з АО „Газпром”.
Друге – попередній звіт ТСК не затверджувати. І третє – запропонувати Верховній Раді України заслухати звіт ТСК в разі затвердження його більшістю членів комісії. Ми сьогодні почули від голови комісії, що, не зважаючи на це, один член прийшов чи два члени, все одно рішення комісії є. Ну, це хай регламентний комітет аналізує.
Я хотів сказати все-таки, що погоджуюся з одним твердженням, запропонованим пані Богословською від імені Партії регіонів в тій пропозиції, яку вони назвали тимчасовий звіт. І з нею не можна не погодитися.
Пункт четвертий – визнати, що проголошені керівництвом Російської Федерації звинувачення в крадіжках українською російського природного газу не підтвердилися. Це єдина річ, з якою можна погодитися. (О п л е с к и) Все інше є неправда. На підставі інформації Олега Дубини, на підставі інформації Марчука як голови „Укртрансгазу” комісія не мала жодних підстав не вважати дію українських газовиків чи газотранспортників непрофесійними. Навпаки, їхні дії були професійними, і вони порятували не тільки газотранспортну систему, а і економіку України.
Що ми читаємо в так званому запропонованому звіті? Виявляється, що українська сторона діяла непрофесійно. Вам оцінювати, як пропонує Партія регіонів, чи те, що пропонує більшість комісії. Але ми хотіли, щоб в матеріалах Тимчасової комісії було зафіксовано, як вплинув фінансовий стан НАК „Нафтогаз” напередодні переговорів з „Газпромом” і хто спричинився до такого жахливого фінансового стану? Однозначно, що того чомусь в запропонованому варіанті нема. Але ми знаємо прекрасно, що на початку 2008 року НАК „Нафтогаз” постав перед нами з 10-мільярдним боргом, і впродовж року уряд Юлії Тимошенко і НАК „Нафтогаз” скорочували ту заборгованість і зуміли напередодні переговорів лишитися боргів і вийти на нуль на переговорах з Росією, що є їхньою заслугою.
Ми хотіли б також, щоб у тому так званому попередньому звіті була виписана роль політична так званої групи Льовочкіна, Фірташа і Бойка в зриві переговорів, про що сказав голова „Газпрому” Міллер, адже він сказав, хто є справжній винуватець зриву переговорів, що РАО „Газпром” пропонувалися з боку „РосУкрЕнерго” такі пропозиції, які врешті і призвели до зриву переговорів.
Отже, ми знаємо, що великим лобістом інтересів „РосУкрЕнерго” є Партія регіонів. Але ми сьогодні як комісія – і я це передаю – отримали ще великого лобіста інтересів „РосУкрЕнерго”. Це, на жаль, Службу безпеки України. От я демонструю вам, шановні народні депутати, безпрецедентний випадок, коли перший заступник голови Служби безпеки України у своєму листі голові НАК „Нафтогаз” Дубині пропонує забезпечити явку до Служби безпеки України відповідальних осіб компанії, які готували документи щодо оформлення розмитнення українського газу, який „Газпром” передав українському НАК „Нафтогазу”. Виявляється, і не тільки Льовочкін, і не тільки Фірташ, і не тільки Бойко, не тільки Партія регіонів, а сьогодні дах…

ГОЛОВУЮЧИЙ
Дайте можливість завершити.

ГУДИМА О.М.
…а сьогодні „дахом” „РосУкрЕнерго” являється Служба безпеки України. Прошу мій виступ в кінцевій стадії вважати запитом на ім’я не знаю кого, бо голови Служби безпеки у нас немає, щодо дій пана Хорошковського, які наносять шкоду національним інтересам України.

ГОЛОВУЮЧИЙ
Дякую. Запитання. Запитання 5 хвилин. Прошу записатись на запитання. Будь ласка, запис відбувається. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів, що записалися. Народний депутат Бевз, фракція комуністів.

11:07:18
БЕВЗ В.А.
У мене одне запитання. Ну, по великому рахунку сьогодні ми говоримо взагалі-то про наслідки, на жаль. Ваша позиція, спростуйте, чи підтвердить. Чи правда, що в 2011 році Росія здає першу чергу „Північного потоку”? І чи правда, що в 2013 році Росія здає ще один трубопровід „Південний поток”? Так це чи ні, будь ласка?


ГУДИМА О.М.
Перше, я думаю, що в Верховній Раді є дуже мало оптимістів, які вірять, що Росія збудує Північний потік, бо ані Польща, ані Скандинавія не дадуть дозвіл на прокладання сумнівного газопроводу через територію Балтійського моря. Південний потік не буде також збудований. Але гіпотетично, якби ті два потоки були збудовані, вони не будуть мати жодного впливу на транспортування російського газу українською газотранспортною системою. Ті об’єми збережуться, більше того, вони будуть збільшуватися.