Про особливості закону "Про засади запобігання і протидії корупції" журналові "Віче" докладно розповів Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Валерій Бевз.
- Чи задоволені ви кінцевим варіантом тексту законодавчого акту, чи вдалося усунути всі спірні моменти під час повторного другого читання, а потім юридичного редагування (адже раніше передбачалося, що буде й третє читання)? -Якщо говорити в цілому, то не задоволений, оскільки межі досконалості не існує. Це не кокетство, а реальна оцінка того, що ми наразі маємо. Але як кажуть американці, щоб навчитися ходити потрібно йти. Законодавчий акт є таким, яким він нині є. Документ розділено на два закони: "Про засади запобігання і протидії корупції" й "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення". Узагальнений текст після юридичного редагування направлено Голові парламенту для внесення на розгляд в сесійній залі відповідно до статті 131 ("Порядок усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому тексті". - Ред.) Регламенту Верховної Ради. Наголошую - мова йде лише про технічні правки. Далі в Голови законодавчого органу є 5 днів для підписання поданого закону й направлення його Президентові України.
- До переходу на нинішню посаду Голови комітету Ви були Секретарем у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який завжди відзначався високопрофесійним підходом до законодавчої роботи. Як оцінюєте процес підготовки проекту закону в очолюваному Вами профільному Комітеті й чи вдалося знайти спільну мову з представниками опозиційних фракцій?
- Робота була конструктивною. Інша справа, що, як кажуть, де два юристи - там три думки. Від цього ми нікуди не дінемося. Але в будь-якому разі якщо й були якісь розбіжності, то вони стосувалися не політики, а права як такого. Комітет визначався не дивлячись на те, хто яку політичну силу представляє.
- Як відреагуєте на зауваження, що даний законодавчий акт мало чим відрізняється від тексту антикорупційного пакету законів "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", який 17 грудня 2010 року скасувала Верховна Рада?
- Як відреагуєте на зауваження, що даний законодавчий акт мало чим відрізняється від тексту антикорупційного пакету законів "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", який 17 грудня 2010 року скасувала Верховна Рада?
- Не думаю, що різниця й справді велика, хоча, безумовно, в нинішньому варіанті є низка суттєвих новацій. Хочу сказати про інше -- наразі в Україні є достатня законодавча база для того, щоб боротися з корупцією. Потрібно єдине -- наявність політичної волі керівництва держави наводити порядок.
- Протягом 11-15 квітня під час візиту до Києва експерти Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) провели тертій раунд оцінки стану боротьби з корупцією в Україні й, зокрема, вивчали нове антикорупційне законодавство. Якими є попередні результати їх аналізу?
- За великим рахунком експерти погодилися з тим варіантом, який ми пропонуємо суспільству. Розбіжності полягають не стільки в площині самого права, скільки в підходах і поглядах на нього. Наприклад, у нас не існує поняття прецедентного права. Виходячи з цього, вітчизняне законодавство не можливо повністю адаптувати до західних зразків. Але ці питання носять скоріше юридично-технічний характер і я не думаю, що ми матимемо якісь серйозні проблеми з представниками Групи країн проти корупції Ради Європи чи інших європейських інституцій. А доповідь GRECO про стан боротьби з корупцією в Україні, скоріше за все, буде підготовлена в кінці поточного -- на початку наступного року.
- Перейдемо безпосередньо до тексту закону. Згідно зі статтею 5, Президентом в установленому порядку створюється Спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики. Які завдання цього органу, для чого він потрібен?
- Це не обов’язок Глави держави, а його право, передбачене Конституцією України. Тому в даному випадкові визначатися Президентові, чи достатньо в нас структур і суб’єктів, які мають боротися зі злочинністю загалом і в тому числі з таким явищем як корупція, чи все-таки потрібно створювати новий спеціалізований орган.
- Серед нововведень -- заборона особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування приймати дарунки (пожертви), вартість яких перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати. Який порядок дій посадовця, якому вручено коштовніший презент? Яким узагалі буде механізм оцінки дарунку, чи потрібна його реєстрація?
- Справа в тому, що життя й практика давно дали відповідь, яким чином наші чиновники всіх рівнів отримують подарунки. Припускаю, що з цією нормою буде багато проблем. Розмір мінімальної зарплатні нині 960 гривень. Отже, максимальна вартість дарунка, одноразово, може становити 480 гривень, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих з одного джерела протягом року – одну мінімальну заробітну плату. Іншого Законом не передбачено. Взагалі, Закон “Про засади запобігання і боротьби з корупцією” - категорія не тільки правова, але й етична.
- Як кодекс поведінки держслужбовців?
- Абсолютно вірно.
- Ще одне прогресивне положення - обмеження мати в безпосередньому підпорядкуванні (відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника. -- Ред.) близьких осіб. Хто контролюватиме її виконання?
При прийомі на роботу перевірку щодо конфлікту інтересів у кандидата на посаду проводить керівник держструктури.
Також закон містить норму про те, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися з посади протягом року не можуть, зокрема, укладати трудові договори або вчиняти правочини в сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо раніше вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. За великим рахунком, ми шукали золоту середину, адже раніше такі конкретні терміни взагалі не були законодавчо закріплені.
Знову ж таки, в статті 5 закону є чіткий перелік суб’єктів, які здійснюватимуть заходи щодо виявлення, припинення та розслідування цих та інших корупційних правопорушень.
- Наступна новація документу - значно розширена декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Однак чи не було б доцільним подавати її одразу до спеціально уповноваженого органу, а не за місцем роботи?
- Ми "шліфували" форму декларації щонайменше місяць. Надіємося, що спеціальна перевірка стане тепер більш якісною. Що стосується подання декларації, то все-таки це потрібно робити за місцем роботи, а той, кому потрібно буде її знайти й перевірити завжди зможе це зробити у встановленому законом порядку.
- Якою врешті-решт визначено мінімальну суму витрат для внесення її в декларацію?
- Позиція Комітету - витрати нижче середньомісячної заробітної платні не мають вноситися в декларацію.
- Стаття 15 передбачає проведення Мінюстом антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Чи проводилася така перевірка до цього часу й чи носитиме вона виключно рекомендаційний характер?
- Законом чітко встановлено, що Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, при чому, незалежно від суб’єктів, які їх розробляють. А результати зазначеної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання чи прийняття відповідного нормативно-правового акту, тому про рекомендаційний характер в даному випадку йтися не може.
- Поясніть, будь-ласка, докладніше норму про неможливість органам державної влади та місцевого самоврядування безоплатно одержувати послуги та майно.- Справді, закон забороняє всім державним органам і структурам приймати будь-які матеріальні та фінансові ресурси від фізичних або юридичних осіб. Виключення допускається лише у випадках, коли право на отримання відповідної допомоги передбачено в законах. Скажімо, для притулків або лікарняних закладів. Ну в якого законодавця підніметься рука забороняти одержувати благодійні внески на лікування дітей від онкозахворювань?
- Як відбуватиметься інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції?
- Зокрема, спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку не пізніше 15 квітня буде готувати та оприлюднювати звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції. У документі міститимуться статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів в сфері протидії корупції; узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами з питань поширення корупції; інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії та ін.
Також, хочу звернути увагу на норми статті 18 де зазначено, що законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, які передбачають надання пільг чи переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в тому числі недержавним організаціям, підлягають оприлюдненню в установленому законодавством порядку в десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої ініціативи, але не пізніше як за сім днів до дня їх розгляду.
- Чи буде в громадян доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення?
- Законом визначено, що Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції. До того ж, ці питання регулює Закон “Про доступ до публічної інформації”, який Верховна Рада не так давно ухвалила.
- Прокоментуйте, будь-ласка, зауваження про відсутність відповідальності за корупційні правопорушення юридичних осіб. Через це притягнути до відповідальності можна лише конкретного хабародавця або чиновника, який узяв хабар, а власне комерційна структура, що отримала вигоду від корупційної угоди, ніякої відповідальності не несе.
- Вітчизняне право передбачає відповідальність лише фізичної особи. На сьогоднішній день такий стан речей, на жаль, є прогалиною в нашому законодавстві. І ми, як вищий законодавчий орган держави будемо йти до вдосконалення цієї норми.
- Насамкінець які часові рамки введення закону в дію?
- Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року крім окремих статей, що стосуються фінансового контролю, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
- Протягом 11-15 квітня під час візиту до Києва експерти Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO) провели тертій раунд оцінки стану боротьби з корупцією в Україні й, зокрема, вивчали нове антикорупційне законодавство. Якими є попередні результати їх аналізу?
- За великим рахунком експерти погодилися з тим варіантом, який ми пропонуємо суспільству. Розбіжності полягають не стільки в площині самого права, скільки в підходах і поглядах на нього. Наприклад, у нас не існує поняття прецедентного права. Виходячи з цього, вітчизняне законодавство не можливо повністю адаптувати до західних зразків. Але ці питання носять скоріше юридично-технічний характер і я не думаю, що ми матимемо якісь серйозні проблеми з представниками Групи країн проти корупції Ради Європи чи інших європейських інституцій. А доповідь GRECO про стан боротьби з корупцією в Україні, скоріше за все, буде підготовлена в кінці поточного -- на початку наступного року.
- Перейдемо безпосередньо до тексту закону. Згідно зі статтею 5, Президентом в установленому порядку створюється Спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики. Які завдання цього органу, для чого він потрібен?
- Це не обов’язок Глави держави, а його право, передбачене Конституцією України. Тому в даному випадкові визначатися Президентові, чи достатньо в нас структур і суб’єктів, які мають боротися зі злочинністю загалом і в тому числі з таким явищем як корупція, чи все-таки потрібно створювати новий спеціалізований орган.
- Серед нововведень -- заборона особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування приймати дарунки (пожертви), вартість яких перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати. Який порядок дій посадовця, якому вручено коштовніший презент? Яким узагалі буде механізм оцінки дарунку, чи потрібна його реєстрація?
- Справа в тому, що життя й практика давно дали відповідь, яким чином наші чиновники всіх рівнів отримують подарунки. Припускаю, що з цією нормою буде багато проблем. Розмір мінімальної зарплатні нині 960 гривень. Отже, максимальна вартість дарунка, одноразово, може становити 480 гривень, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих з одного джерела протягом року – одну мінімальну заробітну плату. Іншого Законом не передбачено. Взагалі, Закон “Про засади запобігання і боротьби з корупцією” - категорія не тільки правова, але й етична.
- Як кодекс поведінки держслужбовців?
- Абсолютно вірно.
- Ще одне прогресивне положення - обмеження мати в безпосередньому підпорядкуванні (відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника. -- Ред.) близьких осіб. Хто контролюватиме її виконання?
При прийомі на роботу перевірку щодо конфлікту інтересів у кандидата на посаду проводить керівник держструктури.
Також закон містить норму про те, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися з посади протягом року не можуть, зокрема, укладати трудові договори або вчиняти правочини в сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо раніше вони здійснювали контроль, нагляд або приймали рішення щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. За великим рахунком, ми шукали золоту середину, адже раніше такі конкретні терміни взагалі не були законодавчо закріплені.
Знову ж таки, в статті 5 закону є чіткий перелік суб’єктів, які здійснюватимуть заходи щодо виявлення, припинення та розслідування цих та інших корупційних правопорушень.
- Наступна новація документу - значно розширена декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Однак чи не було б доцільним подавати її одразу до спеціально уповноваженого органу, а не за місцем роботи?
- Ми "шліфували" форму декларації щонайменше місяць. Надіємося, що спеціальна перевірка стане тепер більш якісною. Що стосується подання декларації, то все-таки це потрібно робити за місцем роботи, а той, кому потрібно буде її знайти й перевірити завжди зможе це зробити у встановленому законом порядку.
- Якою врешті-решт визначено мінімальну суму витрат для внесення її в декларацію?
- Позиція Комітету - витрати нижче середньомісячної заробітної платні не мають вноситися в декларацію.
- Стаття 15 передбачає проведення Мінюстом антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Чи проводилася така перевірка до цього часу й чи носитиме вона виключно рекомендаційний характер?
- Законом чітко встановлено, що Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, при чому, незалежно від суб’єктів, які їх розробляють. А результати зазначеної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання чи прийняття відповідного нормативно-правового акту, тому про рекомендаційний характер в даному випадку йтися не може.
- Поясніть, будь-ласка, докладніше норму про неможливість органам державної влади та місцевого самоврядування безоплатно одержувати послуги та майно.- Справді, закон забороняє всім державним органам і структурам приймати будь-які матеріальні та фінансові ресурси від фізичних або юридичних осіб. Виключення допускається лише у випадках, коли право на отримання відповідної допомоги передбачено в законах. Скажімо, для притулків або лікарняних закладів. Ну в якого законодавця підніметься рука забороняти одержувати благодійні внески на лікування дітей від онкозахворювань?
- Як відбуватиметься інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції?
- Зокрема, спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку не пізніше 15 квітня буде готувати та оприлюднювати звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції. У документі міститимуться статистичні дані про результати діяльності спеціально уповноважених суб'єктів в сфері протидії корупції; узагальнені результати антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів; результати соціологічних досліджень, що проводяться державними та недержавними науково-дослідними установами з питань поширення корупції; інформація про стан реалізації визначеної Президентом України антикорупційної стратегії та ін.
Також, хочу звернути увагу на норми статті 18 де зазначено, що законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, які передбачають надання пільг чи переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в тому числі недержавним організаціям, підлягають оприлюдненню в установленому законодавством порядку в десятиденний строк з дня їх внесення суб'єктом права законодавчої ініціативи, але не пізніше як за сім днів до дня їх розгляду.
- Чи буде в громадян доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення?
- Законом визначено, що Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції. До того ж, ці питання регулює Закон “Про доступ до публічної інформації”, який Верховна Рада не так давно ухвалила.
- Прокоментуйте, будь-ласка, зауваження про відсутність відповідальності за корупційні правопорушення юридичних осіб. Через це притягнути до відповідальності можна лише конкретного хабародавця або чиновника, який узяв хабар, а власне комерційна структура, що отримала вигоду від корупційної угоди, ніякої відповідальності не несе.
- Вітчизняне право передбачає відповідальність лише фізичної особи. На сьогоднішній день такий стан речей, на жаль, є прогалиною в нашому законодавстві. І ми, як вищий законодавчий орган держави будемо йти до вдосконалення цієї норми.
- Насамкінець які часові рамки введення закону в дію?
- Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року крім окремих статей, що стосуються фінансового контролю, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
