ГОЛОВУЮЧИЙ
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при провадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності).
Доповідає народний депутат України Сергій Григорович Міщенко. Будь ласка.
Доповідає народний депутат України Сергій Григорович Міщенко. Будь ласка.
12:32:05
МІЩЕНКО С.Г.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я прошу уваги для того, щоб міг пояснити ціль даного законопроекту.
Якщо ми задамо собі питання чи повинні ми розкривати злочини за рахунок оперативно-розшукової діяльності. Так, однозначно ми повинні це робити. І зрозуміло, що при цьому не повинні порушуватись конституційні права наших громадян.
Я хочу вам навести декілька тільки прикладів відносно того як сьогодні застосовуються оперативно-розшукові заходи відносно політиків, відносно бізнесменів, відносно звичайних громадян України. якщо ми візьмемо дані по Україні за цей рік, за 2009 рік, то в Україні було заведено біля… тому що не можна казати точну цифру, біля 40 тисяч оперативно-розшукових справ, де були застосовані оперативно-технічні заходи. Це… ви знаєте що це таке, це і послушка, і нагляд, і зйом інформації з листування і засобів зв`язку, і проникнення в житло, тобто обмеження таких… обмеження прав громадян, тимчасове обмеження для того, щоб можливо розкривати злочини. Так от, я можу навести вам наступний приклад, щось із 40 цих тисяч. 25 тисяч… приблизно 25 тисяч були погоджені попередньо, перед тим як піти до суду, з прокуратурою, тобто прокуратура дала своє погодження на те, щоб ці оперативні заходи були здійснені. Інші 15 тисяч не були погоджені. Після цього більша частина була опротестована – і суд скасував рішення.
Тому я зараз хочу вас послухати, яка ж мета і яка ціль в останні роки у нас використовування оперативно-розшукових справ, служб, для яких цілей. Я хочу вам зачитати статтю 121-шу Конституції України, де чітко вказано, що одна із функцій прокуратури – це нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
У нас є Кримінально-процесуальний кодекс, це 97 стаття Кримінально-процесуального кодексу, де остання частина говорить, що „проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженням прокурора”. В 97 статті Кримінально-процесуального кодексу чітко про це вказано.
Що нам говорить 8 стаття Закону „Про оперативно-розшукову діяльність”. Вона каже про те, що прокуратура повідомляється уже після того, як суд виніс рішення відносно запровадження оперативно-розшукової справи. То тут зрозуміли, що КПК - обов’язкове погодження, 8 стаття оперативно-розшукової діяльності закону – після того, як уже суд прийме рішення. Так от вам і різниця: 25 погодили, тому що подання подавали на підставі із урахуванням 97 статті (через прокуратуру в суд), а 15 тисяч пішли по 8 статті (щоб не погоджувати). Що це справи, якщо проаналізувати ці справи. Це справи замовні: проти політиків, проти суддів, проти бізнесменів, проти всього іншого. Чому? Якщо ми візьмемо 3, 4, 5 років тому - і подивитися, скільки ж таких справ пішло, не по 97-й статті, не на її підставі з погодженням, що це одиниці по всій Україні. З кожним роком іде збільшення, тенденція, в тисячу разів проведення і заведення таких справ для того, щоб… Що робити? Наїжджати на політиків, наїжджати на бізнесменів, на суддів, мати додаткову інформацію. Зрозуміло, що два останні роки в зв’язку з о цим противостоянням в країні о ці всі заходи дуже чітко використовуються. Тому я закликаю парламент дуже уважно на це прислухатися, що зрозуміло, що на сьогоднішній день, на сьогоднішній день, якщо ми не приймемо закон, не залежно від того, в опозиції хтось, при владі, ми повинні, по-перше, захистити себе, політик повинен себе захистити в цьому випадку, щоб без будь-яких санкцій на нього… В нас що, не було таких даних, не було таких підстав, коли голову Верховного Суду прослуховували, коли прослуховували наших депутатів, коли прослуховували і заводили оперативні справі бувші керівники Служби безпеки, по яким потім порушувалися кримінальні справи, по іншим справам.?
Якщо ми не подумаємо в першу чергу про себе, про тих людей, кого це стосується, то, зрозуміло, що… Я не ідеалізую, що ми, якщо зрівняємо Конституцію, Кримінально-процесуальний кодекс і Закон про оперативно-розшукову діяльність, ми зразу наведемо порядок. Я не ідеалізую, але о цей шлагбаум, який може поставити прокуратура перед тим, як ця справа піде до суду, і подивитися, а є там політик, а є там замовлення, а з чого висмоктана ця справа, яким чином ми будемо завтра відповідати.
Тому зрозуміло, що оці протиріччя між Конституцією, між Кримінально-процесуальним кодексом, між Законом про оперативно-розшукову діяльність і використовуються для того, щоб вести незаконні дії проти наших громадян, обмежувати їх конституційні права. Тому я хочу сказати, що нам треба навести лад незалежно від того, при якій ми посаді чи на яких ми місцях сидимо. В першу чергу, думати про майбутнє, чи буде тут, у нас „беспредел”, чи у нас будуть законні підстави для того, щоб потім у тому числі і того прокурора, який буде перевіряти цю справу, притягнути до відповідальності, що він пропустив, до суду це.
Тому зрозуміло, що у даному випадку ми повинні сказати, чи ми за те, дійсно, щоб було по Конституції і по Кримінально-процесуального кодексу, який вище над Законом „Про оперативно-розшукову діяльність” і проголосувати за це.
Але я хочу під стенограму сказати наступне. У нас є одне питання, яке визиває такі протиріччя між деякими депутатами, і, зрозуміло, що вого може, якщо його не прибрати, може позбавити взагалі сенсу цього закону і провалення цього закону і голосування.
Ну, по-перше, його треба прийняти у першому читанні. Зараз, проконсультувавшись в залі з депутатами, які мають відношення до оперативно-розшукової діяльності і які сказали свої зауваження, є остання частина цього закону – це зміни до Закону „Про контрозвідувальну діяльність”, де теж вказано відносно того, щоб ці справи була погоджені з прокурором.
Я хочу під стенограму зняти останні зміни до Закону „Про контррозвідувальну діяльність”, щоб прибрати всі протиріччя, щоб ми до другого читання цей закон вичитали, щоб не було порушення закону, не було порушення Конституції, і, дійсно, ми прийняли у другому читанні уже збалансований закон, у якоик було б чітко вказано, що у нас Конституція діє, конституційні права громадян не порушуються, у нас немає … не буде масово замовлень оперативно-розшукових справ, у нас не буде замовних по цим оперативно-розшуковим справам кримінальних справ.
І тому я хочу під стенограму, якщо ви мені дозволите, зачитати. Це стаття 7 Закону України „Про контррозвідувальну діяльність”, де вносяться зміни, 12-та. І 12-та. Прошу їх прибрати з закону і голосувати без цих у першому читанні, без цих статей. Дякую.
12:52:17
СУХИЙ Я.М.
Прошу слово передати колезі Бевзу Валерію Ананійовичу, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Мікрофон, Валерій Ананійович.
12:52:26
БЕВЗ В.А.
Дякую, шановний колега. Сергій Григорович, я хотів би сказати ось що. Однією із головних умов взагалі оперативно-розшукової діяльності це є умова збереження таємниці цієї діяльності, тобто режим таємності. На жаль, у нас сьогодні апріорі відбувається так: заводиться оперативно-розшукова справа, а через 5 хвилин про те, що вона заведена, знають уже й на базарі.
Якщо говорити про суб’єктів, то, починаючи від оперативного співробітника і закінчуючи суддею, оперативно-розшукова справа проходить 9 чоловік. Виникає запитання: чи можливо в таких умовах, (а ми знаємо, що якщо знає другий, то знає і порося), чи можливо в таких умовах забезпечити режим таємності, ну, і зрозуміло ефективність взагалі оперативно-розшукової діяльності?
Будь ласка, я чекаю на...
МІЩЕНКО С.Г.
12:52:26
БЕВЗ В.А.
Дякую, шановний колега. Сергій Григорович, я хотів би сказати ось що. Однією із головних умов взагалі оперативно-розшукової діяльності це є умова збереження таємниці цієї діяльності, тобто режим таємності. На жаль, у нас сьогодні апріорі відбувається так: заводиться оперативно-розшукова справа, а через 5 хвилин про те, що вона заведена, знають уже й на базарі.
Якщо говорити про суб’єктів, то, починаючи від оперативного співробітника і закінчуючи суддею, оперативно-розшукова справа проходить 9 чоловік. Виникає запитання: чи можливо в таких умовах, (а ми знаємо, що якщо знає другий, то знає і порося), чи можливо в таких умовах забезпечити режим таємності, ну, і зрозуміло ефективність взагалі оперативно-розшукової діяльності?
Будь ласка, я чекаю на...
МІЩЕНКО С.Г.
Дякую за запитання. Ну, ви знаєте, да, що в Кримінальному кодексі за розповсюдження такої інформації є кримінальна відповідальність. І від людей, я знову кажу, якщо б оці 9 чоловік, через які проходить оця кримінальна справа, оперативно-розшукова справа тримали язик за зубами, то не було б проти них кримінального переслідування. Але, я знову кажу, не про людей, які займають ці посади і здають інформацію по оперативним справам а про те, хто як виконує ці закони.
Давайте ми відкинемо це взагалі, поставимо так як воно є на сьогоднішній день, частина буде йти, 25 тисяч буде йти через прокуратуру, а 15 тисяч буде йти невідомо яким чином. Тому на сьогоднішній день кримінальна відповідальність за розповсюдження цієї інформації, секретної інформації є, за неї треба притягувати до кримінальної відповідальності. А в іншому випадку повинно бути нагляд, давайте змінимо Конституцію і тоді цього нагляду не буде і тоді ми будемо казати, це…
Давайте ми відкинемо це взагалі, поставимо так як воно є на сьогоднішній день, частина буде йти, 25 тисяч буде йти через прокуратуру, а 15 тисяч буде йти невідомо яким чином. Тому на сьогоднішній день кримінальна відповідальність за розповсюдження цієї інформації, секретної інформації є, за неї треба притягувати до кримінальної відповідальності. А в іншому випадку повинно бути нагляд, давайте змінимо Конституцію і тоді цього нагляду не буде і тоді ми будемо казати, це…
ГОЛОВУЮЧИЙ
Шановні народні депутати, шановні народні депутати, відповіді на запитання завершено. Дякую вам, Сергію Григорович, сідайте, будь ласка. Володимир Романович Мойсик голова підкомітету.
12:55:04
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.
Шановні колеги, автор законопроекту пропонує внести зміни до трьох законів чи, вірніше, до двох законів і до Кримінально-процесуального кодексу з тим, щоб унормовувати і привести у відповідність одне до одного із Конституцією положень про процедуру отримання дозволу на негласне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, на зняття інформації з каналів зв’язку, встановлення контролю за листуванням і таке інше. Отже, йде мова про процесуальне обмеження найсуттєвіших, найістотніших прав українських громадян.
Як справа відбувається сьогодні. Сьогодні керівники підрозділів, які ведуть оперативно-розшукову діяльність обходяться без погодження і без підпису прокурора і мають право безпосередньо звернутись до суду за отримання дозволу на проникнення, переілюстрацію і таке інше.
Коли було ухвалено Закон про оперативно-розшукову діяльність, Сергій Григорович доповів, не було процедури розгляду цих матеріалів. І ще працюючи у Верховному Суді ми складали інструкцію чи положення трьома відомствами - СБУ, прокуратура і Верховний Суд. І скажу вам так, що завжди працівники оперативних підрозділів заперечували проти того, щоби між ними і судом була якась ще посередницька структура.
Отже сьогодні виникає питання. Чи потрібен між оперативно-розшуковою ланкою і судом ще якийсь орган нагляду? Доповідач висловив правильну думку про те, що таки нагляд випливає із статті 121 Конституції, але яка це форма нагляду і чи такий нагляд не зробить подвійний контроль, а отже і унеможливить звернення оперативних працівників до суду. Бо якщо подання має бути погоджене з прокурором, то це означає, що без погодження суд такого подання не прийме.
Отже я від імені комітету підтримую думку автора законопроекту, все-таки треба дати можливість прокурорам реалізувати свою функцію нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю. Чи це буде форма, наприклад, яку пропонує колега Скибінецький, що погодження означає постанову прокурора або за, або проти, але не позбавляє керівника оперативного підрозділу звертатися за такою санкцією.
І наостанок, шановні колеги, і, Володимире Михайловичу, кожного разу доповідаючи вкраплення до чинного Кримінально-процесуального кодексу прошу вас ще раз звернутися до самого нового Кримінально-процесуального кодексу. Майже 100 кілограм різних текстів і варіантів цього кодексу лежать у мене в робочому кабінеті. На жаль, Верховна Рада розподілила кодекс для його створення між двома комітетами. Отже не займається ним ніхто на сьогодні. Пропозиція від п’ятьох фракцій створити тимчасову комісію не підтримана і ми маємо справу з такими несистемними підходами і змінами до цих питань.
Комітет пропонує підтримати у першому читанні за основу. Добре, що колега Міщенко вилучив положення про зміни до Закону про контррозвідувальну діяльність, оскільки прокурор немає повноважень нагляду у цій сфері діяльності держави. Дякую за увагу.
13:03:07
БЕВЗ В.А.
Я знову ж таки вдячний Ярославу Михайловичу, але хотів висловити свою позицію в цьому плані. Я абсолютно маю погодитися із колегою Мойсиком у плані тому, що по великому рахунку прокурори у свій час, коли давали на відповідне проведення оперативно-розшукових заходів, більш прискіпливо підходили до того, давати такий дозвіл чи не давати. І з цим треба рахуватися.
Я своє запитання задавав до колеги Міщенка, тому що у мене виникало одне запитання. Яким чином звузити коло тих, хто має контролювати і разом з тим відповідати за прийняте рішення – ось про о мова йде.
Безумовно те, що треба наводити порядок в самих правоохоронних органах і в їх оперативних підрозділах, оскільки 80 відсотків оперативно-розшукових справ заводиться заради меркантильних інтересів, а не заради справи, то це теж справедливо. А тому в даному випадку я вважаю, що ми в першому читанні маємо голосувати за запропонований законопроект, його підтримати і, зрозуміло, в другому читанні внести ті зміни, які, ми рахуємо, необхідно внести. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ
12:55:04
МОЙСИК В.Р.
Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.
Шановні колеги, автор законопроекту пропонує внести зміни до трьох законів чи, вірніше, до двох законів і до Кримінально-процесуального кодексу з тим, щоб унормовувати і привести у відповідність одне до одного із Конституцією положень про процедуру отримання дозволу на негласне проникнення до житла чи іншого володіння громадян, на зняття інформації з каналів зв’язку, встановлення контролю за листуванням і таке інше. Отже, йде мова про процесуальне обмеження найсуттєвіших, найістотніших прав українських громадян.
Як справа відбувається сьогодні. Сьогодні керівники підрозділів, які ведуть оперативно-розшукову діяльність обходяться без погодження і без підпису прокурора і мають право безпосередньо звернутись до суду за отримання дозволу на проникнення, переілюстрацію і таке інше.
Коли було ухвалено Закон про оперативно-розшукову діяльність, Сергій Григорович доповів, не було процедури розгляду цих матеріалів. І ще працюючи у Верховному Суді ми складали інструкцію чи положення трьома відомствами - СБУ, прокуратура і Верховний Суд. І скажу вам так, що завжди працівники оперативних підрозділів заперечували проти того, щоби між ними і судом була якась ще посередницька структура.
Отже сьогодні виникає питання. Чи потрібен між оперативно-розшуковою ланкою і судом ще якийсь орган нагляду? Доповідач висловив правильну думку про те, що таки нагляд випливає із статті 121 Конституції, але яка це форма нагляду і чи такий нагляд не зробить подвійний контроль, а отже і унеможливить звернення оперативних працівників до суду. Бо якщо подання має бути погоджене з прокурором, то це означає, що без погодження суд такого подання не прийме.
Отже я від імені комітету підтримую думку автора законопроекту, все-таки треба дати можливість прокурорам реалізувати свою функцію нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю. Чи це буде форма, наприклад, яку пропонує колега Скибінецький, що погодження означає постанову прокурора або за, або проти, але не позбавляє керівника оперативного підрозділу звертатися за такою санкцією.
І наостанок, шановні колеги, і, Володимире Михайловичу, кожного разу доповідаючи вкраплення до чинного Кримінально-процесуального кодексу прошу вас ще раз звернутися до самого нового Кримінально-процесуального кодексу. Майже 100 кілограм різних текстів і варіантів цього кодексу лежать у мене в робочому кабінеті. На жаль, Верховна Рада розподілила кодекс для його створення між двома комітетами. Отже не займається ним ніхто на сьогодні. Пропозиція від п’ятьох фракцій створити тимчасову комісію не підтримана і ми маємо справу з такими несистемними підходами і змінами до цих питань.
Комітет пропонує підтримати у першому читанні за основу. Добре, що колега Міщенко вилучив положення про зміни до Закону про контррозвідувальну діяльність, оскільки прокурор немає повноважень нагляду у цій сфері діяльності держави. Дякую за увагу.
13:03:07
БЕВЗ В.А.
Я знову ж таки вдячний Ярославу Михайловичу, але хотів висловити свою позицію в цьому плані. Я абсолютно маю погодитися із колегою Мойсиком у плані тому, що по великому рахунку прокурори у свій час, коли давали на відповідне проведення оперативно-розшукових заходів, більш прискіпливо підходили до того, давати такий дозвіл чи не давати. І з цим треба рахуватися.
Я своє запитання задавав до колеги Міщенка, тому що у мене виникало одне запитання. Яким чином звузити коло тих, хто має контролювати і разом з тим відповідати за прийняте рішення – ось про о мова йде.
Безумовно те, що треба наводити порядок в самих правоохоронних органах і в їх оперативних підрозділах, оскільки 80 відсотків оперативно-розшукових справ заводиться заради меркантильних інтересів, а не заради справи, то це теж справедливо. А тому в даному випадку я вважаю, що ми в першому читанні маємо голосувати за запропонований законопроект, його підтримати і, зрозуміло, в другому читанні внести ті зміни, які, ми рахуємо, необхідно внести. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ
Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено, пропозиція комітету – прийняти його за основу. Немає заперечень? Я прошу підготуватися до голосування і запросити депутатів до сесійної зали для прийняття рішення.
Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при впровадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності). Реєстраційний номер 4663. Прошу голосувати.
13:14:10
За-328
Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
13:41:39
Вношу на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо міжнародного співробітництва), (реєстраційний номер 4438). Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз.
Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення механізму захисту конституційних прав громадян при впровадженні оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності). Реєстраційний номер 4663. Прошу голосувати.
13:14:10
За-328
Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
13:41:39
Вношу на розгляд проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо міжнародного співробітництва), (реєстраційний номер 4438). Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз.
13:42:06
БЕВЗ В.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, трошки історії. Закон про оперативно-розшукову діяльність був прийнятий у лютому 1992 року. З того часу пройшло 17 років, за цих 17 років Україна, як суб’єкт міжнародного права, залучилася до багатьох міжнародних угод в том… і договорів, в тому числі і в, скажімо, в такій специфічній сфері, як правоохоронна діяльність. В зв’язку із цим виникла необхідність внести відповідні зміни і до Закону про оперативно-розшукову діяльність. Зміст цих змін полягає, перш за все, в тому, що в Міжнародній організації кримінальної поліції „Інтерпол”, членами якої сьогодні являються 187 країн світу, пропонують внести зміни до Закону про оперативно-розшукову діяльність з посиланням на статут цієї організації, як базовий документ у відно… у співвідношеннях наших правоохоронних органів із поліційними структурами світу. Таким чином, Закон про оперативну розшукову діяльність сьогодні пропонується внести по п’яти статтям, вірніше, чотирьом статтям. Одна з них – це абсолютно нова стаття, яка називається… за номером 5.1, яка називається „Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності”.
Ще один із аргументів, шановні колеги. Справа у тому, що у 2012 році, як ви знаєте, Україна приймає фінальну частину Чемпіонату Європи з футболу. У структурі генерального секретаріату „Інтерполу” існує спеціальна організація, яка проводить моніторинг, а також надає методичну і практичну допомогу усім країнам світу у проведенні Чемпіонатів Європи, Чемпіонатів світу та Олімпійських ігор. У зв'язку з цим генеральний секретар „Інтерполу” Рональд Ноуболд у лютому 2009 року відвідав Україну…
ГОЛОВУЮЧИЙ
Дайте можливість завершити.
БЕВЗ В.А.
БЕВЗ В.А.
…був прийнятий Головою Верховної Ради Володимиром Михайловичем Литвином, а також працював у нас, в нашому профільному комітеті, де теж настійливо просив внести відповідні зміни щодо посилань на статут цієї шанованої міжнародної організації як Закон „Про оперативно-розшукову діяльність”, так і, я буду доповідати слідуючий закон – Закон „Про міліцію”. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ
Дякую. Шановні колеги, всі, хто записався, виступили. Немає наполягань? Міщенко, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ
Шановні народні депутати! Комітет пропонує прийняти за основу проект закону (реєстраційний номер 4438) немає заперечень? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо міжнародного співробітництва). (Реєстраційний номер 4438), прошу голосувати.
13:49:41
За-279
Рішення прийнято.
Шановні колеги! З цієї серії нам належить розглянути ще один законопроект до завершення ранкового засідання, це Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо міжнародного співробітництва). Реєстраційний номер 4441. Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз. Будь ласка.
13:50:07
БЕВЗ В.А.
Шановні колеги! Я все-таки хотів би відреагувати буквально однією фразою на виступ колеги Смітюха. В порядку інформації, сьогодні правоохоронні органи нашої держави, яка називається Україна, має 52 угоди з міжнародними організаціями щодо правової допомоги. Тоді, як в рамках Інтерполу є 187 країн і тому внесення змін до Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” переслідує одну ціль – зробити більш ефективною діяльність наших правоохоронних органів, а не Європи. Дякую.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! На ваш розгляд пропонується законопроект (реєстраційний номер 4438) про внесення змін та доповнень до Закону „Про міліцію”.
Аналогічна ситуація. Закон „Про міліцію”, прийнятий 20 грудня 1990 року ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР. Закон по сьогоднішній день дієвий, ефективний, він передбачає все, починаючи від місця, роль органів Внутрішніх справ і закінчуючи соціальним статусом. Єдине, що виглядає, так би мовити, там білою плямою, це знову ж таки питання міжнародного співробітництва, питання знову ж ті самі.
Ви знаєте про те, що Інтерпол, Міжнародна організація кримінальної поліції, перш за все, зосереджує свою увагу на чотирьох напрямках діяльності. Перша, це торгівля людьми, друга, це відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом, третє, це наркотрафик і четверте, це незаконне переміщення зброї. Я вважаю, що на сьогоднішній день для нашої країни всі чотири напрямки являються абсолютно так би мовити актуальними і ми мали б на них серйозно реагувати. Ось чому і передбачається в чинному законодавстві, тобто внесення змін до Закону „Про міліцію”…
ГОЛОВУЮЧИЙ
13:49:41
За-279
Рішення прийнято.
Шановні колеги! З цієї серії нам належить розглянути ще один законопроект до завершення ранкового засідання, це Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міліцію" (щодо міжнародного співробітництва). Реєстраційний номер 4441. Доповідач – секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Валерій Ананійович Бевз. Будь ласка.
13:50:07
БЕВЗ В.А.
Шановні колеги! Я все-таки хотів би відреагувати буквально однією фразою на виступ колеги Смітюха. В порядку інформації, сьогодні правоохоронні органи нашої держави, яка називається Україна, має 52 угоди з міжнародними організаціями щодо правової допомоги. Тоді, як в рамках Інтерполу є 187 країн і тому внесення змін до Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” переслідує одну ціль – зробити більш ефективною діяльність наших правоохоронних органів, а не Європи. Дякую.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! На ваш розгляд пропонується законопроект (реєстраційний номер 4438) про внесення змін та доповнень до Закону „Про міліцію”.
Аналогічна ситуація. Закон „Про міліцію”, прийнятий 20 грудня 1990 року ще Указом Президії Верховної Ради Української РСР. Закон по сьогоднішній день дієвий, ефективний, він передбачає все, починаючи від місця, роль органів Внутрішніх справ і закінчуючи соціальним статусом. Єдине, що виглядає, так би мовити, там білою плямою, це знову ж таки питання міжнародного співробітництва, питання знову ж ті самі.
Ви знаєте про те, що Інтерпол, Міжнародна організація кримінальної поліції, перш за все, зосереджує свою увагу на чотирьох напрямках діяльності. Перша, це торгівля людьми, друга, це відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом, третє, це наркотрафик і четверте, це незаконне переміщення зброї. Я вважаю, що на сьогоднішній день для нашої країни всі чотири напрямки являються абсолютно так би мовити актуальними і ми мали б на них серйозно реагувати. Ось чому і передбачається в чинному законодавстві, тобто внесення змін до Закону „Про міліцію”…
ГОЛОВУЮЧИЙ
Давайте можливість завершити, будь ласка.
БЕВЗ В.А.
БЕВЗ В.А.
Я буквально 30 секунд. В чотири статті, одна із яких це знову ж таки передбачається 5,1, передбачає нова стаття, яка так і називається „Міжнародне співробітництво у сфері оперативно-розшукової діяльності” з посиланням на міждержавні, міжурядові, міжвідомчі угоди і, крім цього, на статут Міжнародної організації кримінальної поліції. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ
Комітет пропонує прийняти законопроект, який ми щойно обговорювали (реєстраційний номер 4441) за основу.
Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про міліцію” (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441).
Прошу голосувати.
13:57:40
За-299
Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про міліцію” (щодо міжнародного співробітництва) (реєстраційний номер 4441).
Прошу голосувати.
13:57:40
За-299
