Сьогодні до нашої студії ми запросили секретаря комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народного депутата від фракції КПУ Валерія Бевза, та заступника голови того ж парламентського комітету, народного депутата від фракції НУ-НС Володимира Стретовича.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Сьогодні до нашої студії ми запросили секретаря комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народного депутата від фракції КПУ Валерія Бевза, та заступника голови того ж парламентського комітету, народного депутата від фракції НУ-НС Володимира Стретовича.
Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, наскільки ефективно та конструктивно збирається і попрацювати парламент сьогодні і чого очікувати від позачергового засідання, яке ініціювали регіонали з метою розгляду змін до закону про вибори президента, вже завтра. Також обговоримо наміри народних обранців змінити голову верховного суду і позачергове засідання РБО, яке заплановано на завтра, присвячене питанню забезпечення реалізації громадянами конституційних виборчих прав під час повторного голосування на виборах президента України 7 лютого.
Верховна Рада замахнулася сьогодні на рекорд – передбачається розгляд більш ніж півтори тисячі питань, при цьому спікер наголосив, що це найбільший валовий показник за всю історію українського парламентаризму. Чи пожартував, чи серйозно – зараз будемо з’ясовувати. Якого КПД ви особисто очікуєте від сьогоднішнього засідання? Буде робота чи парламент в чергове перетвориться на піар-майданчик?
Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, наскільки ефективно та конструктивно збирається і попрацювати парламент сьогодні і чого очікувати від позачергового засідання, яке ініціювали регіонали з метою розгляду змін до закону про вибори президента, вже завтра. Також обговоримо наміри народних обранців змінити голову верховного суду і позачергове засідання РБО, яке заплановано на завтра, присвячене питанню забезпечення реалізації громадянами конституційних виборчих прав під час повторного голосування на виборах президента України 7 лютого.
Верховна Рада замахнулася сьогодні на рекорд – передбачається розгляд більш ніж півтори тисячі питань, при цьому спікер наголосив, що це найбільший валовий показник за всю історію українського парламентаризму. Чи пожартував, чи серйозно – зараз будемо з’ясовувати. Якого КПД ви особисто очікуєте від сьогоднішнього засідання? Буде робота чи парламент в чергове перетвориться на піар-майданчик?
Валерій БЕВЗ:
Голова Верховної Ради, називаючи таку цифру – півтори тисячі законодавчих актів – мав на увазі взагалі, на весь період цієї сесії, а на конкретно на сьогоднішній день. Що стосується сьогоднішнього дня, то я не очікую ефективної роботи, бо маємо визнати всі, що треба потерпіти до 7 лютого для того, щоб врешті-решт всі пристрасті уляглися, в тому числі і боротьба за адміністративний суд, за верховний суд, за трибуну в парламенті і таке інше. Я переконаний, що буквально через декілька днів країна буде мати нового президента, обраного легітимно, і тому заспокоїться і буде ефективно працювати як в політиці, так і в економіці.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Ну, це окрема тема, чи заспокоїться після 7 лютого насправді країна, чи навпаки все тільки розпочнеться. Пане Володимире, чого ви очікуєте від роботи парламенту?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Є відомий класичний вираз, що жити в суспільстві і бути вільним від нього неможливо. Так і парламент є ознакою того, що відбувається в суспільстві. Я не думаю, що сьогодні робота буде занадто результативною, вона буде політизована у зв’язку з наближенням 7 лютого. Але після виборів, коли відбутися реструктуризація парламенту і політичної системи, я думаю, що парламент стане дієвим. А відносно великої кількості законопроектів, про яку ви сказали, це цілком ймовірно. Якщо ми подивимось, хто керує парламентом, наскільки він принциповий, от щодо, наприклад, завтрашнього голосування по закону, до якого ми вперше 28 січня намагалися внести зміни, але всі говорили про те, що коней на переправі не міняють, що в ході виборчого процесу не можна змінювати закон, але раптом захотілося. А чому? Тому що більшість ситуативна виникла, тому треба під себе зробити. Оці подвійні стандарти як раз і заважатимуть парламенту нормально працювати…
Світлана ОРЛОВСЬКА:
І сьогодні зокрема?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Так само і сьогодні, і завтра ми подивимось на «принципову» позицію нашого спікера, який був дуже принциповим в ході виборчої кампанії, а тепер його принциповість десь поділася. Я думаю, що якщо вибори виграє Янукович, то Литвин має вексель того, що він залишиться спікером, а якщо переможе Тимошенко, то спікера Литвина більше в українській історії не буде. Від цього і залежить об’єктивність парламенту.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Не будемо так далеко забігати поки що, але все ж таки на позачергове засідання, ініційоване ПР на завтрашній день, виноситься єдине питання – зміни до закону про вибори президента. Голова Верховної Ради не виключив, що у випадку розгляду цього питання парламент стикнеться з такою колізією, оскільки розгляд за скороченою процедурою не був підтриманий депутатами. Пане Валерію, ви голосуватимете за ці зміни чи ні?
Валерій БЕВЗ:
Хотів би погодитися з Володимиром Миколайовичем, що коней на переправі не міняють, це однозначно. На жаль, взаємний страх перед фальсифікаціями з обох сторін штовхає певну частину депутатського складу парламенту на те, щоб все-таки приймати рішення щодо унеможливлення фальсифікацій в другому турі. Я вважаю, що нам все-таки прийдеться повертатися до цього законопроекту завтра і йти на голосування, оскільки там нічого страшного немає: мова тільки про те, що в разі, якщо один з кандидатів не надає своїх членів до ДВК чи ОВК, то в такому випадку кандидатів у члени цих комісій надають місцеві ради – районна, міська, обласна. Я вважаю, що на цьому етапі треба погодитися з такою пропозицією і голосувати за цей проект.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я залишаюся на своїй позиції: якщо принципи, значить принципи, їх треба дотримуватися завжди або ніколи. Чому сьогодні цим так перейнялась ПР, незрозуміло, адже вони є фаворитами виборчих змагань, і чого їм боятися, коли вони вже шампанське заготовлюють, вже оркестр замовляють. І тут раптом якийсь переляк, що щось може відбутися, якісь фальсифікації. Це трошки дурно пахне. Але мене більш за все хвилює те, що це змінюється за три дні до виборів…
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Пане Володимире, не можу не вставити своє слово щодо нічного рішення, яке було прийнято в ніч перед першим туром.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
А яке було рішення?
Світлана ОРЛОВСЬКА:
А щодо голосування вдома і внесення уточнень в списки в день виборів. Пам’ятаєте це рішення?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Якби ви сказали, що це рішення суду, то я згадав би, а так думаю, які рішення? Всі спали, парламент не працював, і раптом таке зауваження.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
А суди не спали.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я вважаю, що в кримінальному кодексі є достатньо норм для того, щоб наказати того члена комісії, який відмовляється виконувати свої функції. Я думаю, цей механізм буде працювати, тому що 2 тисячі вироків по виборах 2004 року і наступні вироки спрацювали, і сьогоднішня кампанія набагато демократичніше відбувається. Ми з паном Валерієм представляємо тут Винницьку область і в першому турі в нас не було жодного зауваження більш-менш серйозного щодо організації ДВК.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
А ви ще й один парламентський комітет представляєте.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ну, це тому що в нас порядок у Винницькій області, займаємось правоохоронною діяльністю. Я би в даному випадку не чіпав цього, не будив лиха, поки тихо, тому що невідомо, хто потрапить під цю роздачу, а тоді достовірності виборів у зв’язку із зміною закону не буде, це закладає сумнів у тому, що пре5зидент буде легітимним, тому що в одному регіоні одні будуть давати членів ДВК, в іншому регіоні інші, і в результаті ми спотворимо демократичне обличчя України. Я б не зачіпав закон в даному випадку.
Валерій БЕВЗ:
В мене є один сумнів. В принципі готовий з вами погодитися, але є одна проблема: кримінальна справа і результати розслідування цієї кримінальної справи буде потому, адже неможливо за одну ніч чи за одну добу розслідувати кримінальну справу, і не мені вам про це говорити. А на результат голосування це може вплинути. Ось чому в нас є сумніви щодо того, що напевно все ж таки треба голосувати.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я хочу сказати лише про невідворотність покарання, яке в нашій країні чомусь занедбане. Кожен член комісії, який відмовиться працювати, відповідно підпадає під кримінальний кодекс щодо протистояння і перешкоджання діяльності дільниці.
Валерій БЕВЗ:
Так, але ж ми знаємо можливості нашої Феміди.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ні, вибачте, так врешті-решт треба ж рухатися до якоїсь цивілізації, що ж ми все киваємо на криву рожу в дзеркалі і ніяк не можемо пластичну операцію зробити?
Валерій БЕВЗ: Чому і страхуємось. Це вже, так би мовити, ноу-хау української політики.
Валерій БЕВЗ: Чому і страхуємось. Це вже, так би мовити, ноу-хау української політики.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Про українську Феміду ми ще будемо говорити, але є думка експертів з цього приводу. От ви говорите, що можуть бути і фальсифікації і все інше, але говорять, що не так страшні самі фальсифікації, як зрив виборів саме через те, що можуть не з’явитися певні члени виборчих комісій, а відтак не будуть визнані результати на певних дільницях. От хоча б згадати білоцерківський приклад. Можливо саме прийняття цих змін до закону і унеможливить зрив виборів. Пане Володимире, от якщо подивитися з цього боку на ухвалення цього закону?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я вже сказав на початку: або завжди, або ніколи – принцип один. Коли БЮТ пропонував вимагати медичну довідку для голосування вдома, то головуючий від ПР і провідний юрист від ПР Лукаш кричала, взивала до європейської спільноти, мовляв, в нас порушується демократія, в нас під час виборів хочуть змінити закон. Вибори не закінчились, але змінилась ситуація. Значить їм можна міняти, а іншим не можна? Тому давайте домовимось: коли почалась виборча кампанія – ніяких змін. От є, то що написали, бачили очі, що купували, так тепер хай хоч повилазять. От тепер мучайтесь і доходьте до істини і не кричіть, бо кричали ж, що неможливо це робити, а тепер виявляється, що можливо. Я проти подвійних стандартів, решта мене не цікавить. Спочатку принцип, а вже потім зміст.
Валерій БЕВЗ:
Повністю згоден. Єдине, що хочу сказати, я в парламенті всього два роки, а дехто – хто поряд зі мною – вже не одну каденцію. Так не я в грудні 2004 року вносив зміни до конституції. Так що практика «під себе» це абсолютно нормальна практика української політики. На жаль, ми маємо страхуватися, оскільки ваше запитання викликає певну пересторогу з того, чи не зірвуть вибори 7 лютого.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
І щодо Феміди. Депутати від ПР пропонують звільнити Василя Онопенка з посади голови верховного суду України, і вже відповідний проект постанови про скасування постанови парламенту України про обрання суддів верховного суду України зареєстрована в парламенті народними депутатами Бондиком і Колесниченком. Тобто виходить, що ПР хоче зруйнувати судовий оплот Тимошенко. Як ви прокоментуєте подібну ініціативу?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я на зорі своєї депутатської діяльності очолював комітет, який називався «з питань правової політики і судово-правової реформи». На превеликий жаль, в наступному скликанні мене скинув з корабля товариш Кучма, і мені не вдалося завершити судову реформу, як вона бачилась, і ми зробили таку своєрідну гіперболізовану над-систему з багатьма ланками і так далі. А на чолі цієї судової системи стоїть верховний суд, на чолі з особою, про яку ви говорите. В тому, що відбувається сьогодні в судовій системі, є і вина цієї особи, яка є провідником судової діяльності в Україні.
Ми чомусь говоримо, що в нас Верховна Рада сяка-така, говоримо, що у виконавчій владі у нас хабарництво, але судова влада рівна серед трьох влад, і вона повинна бути найпотужнішою. Якби ці сім тисяч суддів, які сьогодні є в країні, діяли адекватно до закону, до сумління з божими заповідями, Україні би процвітала. На превеликий жаль, в тому, що твориться в судовій системі, є і вина пана Онопенка. Знаючи особисто про деякі його справи, я підніму руку чи натисну кнопку за те, щоб звільнити Онопенка з посади голови верховного суду, тому що те, що він робить, а точніше не робить в судовій системі, це є ганьба для нашої держави.
Ми чомусь говоримо, що в нас Верховна Рада сяка-така, говоримо, що у виконавчій владі у нас хабарництво, але судова влада рівна серед трьох влад, і вона повинна бути найпотужнішою. Якби ці сім тисяч суддів, які сьогодні є в країні, діяли адекватно до закону, до сумління з божими заповідями, Україні би процвітала. На превеликий жаль, в тому, що твориться в судовій системі, є і вина пана Онопенка. Знаючи особисто про деякі його справи, я підніму руку чи натисну кнопку за те, щоб звільнити Онопенка з посади голови верховного суду, тому що те, що він робить, а точніше не робить в судовій системі, це є ганьба для нашої держави.
Валерій БЕВЗ:
Підтримуючи в цілому позицію Валерія Миколайовича в частині недосконалості нашої судової системи, хотів би сказати про інше: є був і залишаюсь прибічником єдності судової системи в Україні, я проти її спеціалізації, коли в нас на кожен чих створюються відповідні спеціалізовані суди зі своєю вертикаллю від району до столиці. Тому маємо Зваричів, маємо колядників і таке інше…
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Яких ніяк не можемо покарати.
Валерій БЕВЗ:
Да. І тому в даному випадку з цим треба погодитися. Що стосується конкретно Онопенка, то зрозуміло, що накал виборчих пристрастей сьогодні набрав таких обертів, що в цю орбіту втягнута і судова влада, і це не вина самого Онопенка, що він втягнутий в цю орбіту: він і хотів би відбитися, але нічого не може зробити, тому що є тиск як з однієї, так і з іншої сторони, тобто ПР і БЮТ.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
От якщо ми вже пригадали суддю Ігоря Зварича, відомого на всю країну колядника, о в грудні було ухвалено рішення, що ще три місяці він буде утримуватися під вартою, будуть з’ясовуватися ще якісь обставини, і лише в березні по ньому будуть приймати рішення, тобто після виборів. Яку все ж таки роль відіграватимуть суди саме після другого туру?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Важко сказати. Я думаю, що роль суду не буде такою значною, як це було п’ять років тому, тому що перемога буде явною і ні в кого е залишиться сумнівів відносно того, хто став президентом. Тому в даній ситуації я б не політизував і не доводив до таких високих рангів цю метушню навколо суду, зокрема адміністративного. Головне, щоб волевиявлення, підрахунок голосів і остаточні протоколи були зроблені філігранно якомога точніше. Якщо це буде зроблено, і ніхто не піде на вкидання бюлетенів, на приписи якісь в протоколах, підміну протоколів, якщо не буде порушень, і учасники виборів будуть це бачити, відповідно не буде предметів для позовів.
Цифри і факти це речі вперті, і якщо ці факти будуть доконані, то навіщо тоді звертатися до суду з тих чи інших мотивів? Я не вітаю позиції Тимошенко і її штабу, який відмовився від позовів у тих місцях, де вони бачили порушення, замість того, щоб профілактувати на перспективу діяльність виборчих комісій. Так само стосується і іншої сторони. Треба було просто-на-просто заявити, бо у свідомості порушника відклалося б, що цього робити не можна, бо буде судове переслідування. А мит здалися на милість переможцям, сказали, що нам цього не треба, ми все вирішимо в другому турі, а насправді це неправильний підхід, тому що відсутність покарання за будь-яке злодіяння породжує вседозволеність і хаос, який царить в країні. Якщо зло буде каратися, навіть найменшою мірою покарання – штрафами, примусовими роботами, громадськими роботами, умовним позбавленням волі – повірте, країна буде мінятися. А так що? Як каже мій колега, «знаєте, яка в нас Феміда, який в нас закон», то давайте будемо порушувати, все одне ніякого толку від цього не буде. Але це не підхід демократичного суспільства, бо тому воно і називається демократичним, що є владою народу, народ цього прагне, а правителі цього не хочуть.
Цифри і факти це речі вперті, і якщо ці факти будуть доконані, то навіщо тоді звертатися до суду з тих чи інших мотивів? Я не вітаю позиції Тимошенко і її штабу, який відмовився від позовів у тих місцях, де вони бачили порушення, замість того, щоб профілактувати на перспективу діяльність виборчих комісій. Так само стосується і іншої сторони. Треба було просто-на-просто заявити, бо у свідомості порушника відклалося б, що цього робити не можна, бо буде судове переслідування. А мит здалися на милість переможцям, сказали, що нам цього не треба, ми все вирішимо в другому турі, а насправді це неправильний підхід, тому що відсутність покарання за будь-яке злодіяння породжує вседозволеність і хаос, який царить в країні. Якщо зло буде каратися, навіть найменшою мірою покарання – штрафами, примусовими роботами, громадськими роботами, умовним позбавленням волі – повірте, країна буде мінятися. А так що? Як каже мій колега, «знаєте, яка в нас Феміда, який в нас закон», то давайте будемо порушувати, все одне ніякого толку від цього не буде. Але це не підхід демократичного суспільства, бо тому воно і називається демократичним, що є владою народу, народ цього прагне, а правителі цього не хочуть.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Ну, будемо сподіватися, що колись все-таки настане судний день для судової реформи.
Валерій БЕВЗ:
Ви помітили, що я майже у всьому погоджуюсь з Володимиром Миколайовичем? Але хочу сказати, що в суспільстві по сьогоднішній день існує думка щодо легітимності судового рішення, прийнятого ще в 2004 році відносно того, яким являвся протягом п’яти років Ющенко. Тому довіри до подібного рішення суду в цьому році не буде. Я більш ніж переконаний, що перемога цього року буде переконливою, а хто стане переможцем в боротьбі, скаже народ. Тому великих надій на остаточне судове рішення щодо переможця виборів в цьому році напевно не буде.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Тобто ви наполягаєте на тому і сподіваєтесь на те, що вирішальною буде воля народу, а не політична воля?
Валерій БЕВЗ:
Єдиний конституційний орган це ЦВК, який оголосить остаточні результати виборів президента зразка 2020 року.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Оскільки ви є членами одного парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, то я хочу поставити таке запитання: як будуть забезпечені ці вибори з боку правоохоронних органів, якщо незрозуміло, чи маємо ми легітимного першого заступника і виконуючого обов’язки міністра внутрішніх справ Луценка?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Повторю класичну фразу президента: маємо те, що маємо.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Але начебто було рішення окружного адмінсуду, якого ніхто не бачив…
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ви слово «начебто» сказали дуже тихенько, але треба сказати начебто, бо коли воно прийшло на виконання, то там нема ані підпису, ані печатки, а значить це филькина грамота, бо комусь захотілося, щоб воно було.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Але Луценко навіть виведений із складу РНБО.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Так, але незалежно від того Луценко – і я сказав це в день, коли слухалась його справа – буде виконувати свої законні повноваження з приводу недопущення порушення правопорядку в день голосування. Який би міністр не був, а міліціонери вже привчилися за всі ці вибори 2004, 2006, 2007, 2009 – четверті вибори проводяться всеукраїнського масштабу плюс місцеві, виконувати свою присягу на вірність українському народу.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Так що в принципі тут можна обійтися і без Луценка?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ні, щоб не вивести їх з дільниць, щоб вони не покинули бойові ряди і не сиділи в кущах до 8-ої години, поки ДВК не порахують голоси, а тепер вони порахують їх дуже швидко, бо є тільки один бюлетень з двома кандидатами, а потім почнеться традиційне зібрання…
Світлана ОРЛОВСЬКА:
А чого вони будуть сидіти в кущах, якщо вони присягали народові України, а не Луценку?
Валерій БЕВЗ:
Ну, волею долі мені прийшлося працювати вісім років на посаді начальника УМВС в трьох областях, і я пережив не одні вибори. Хочу сказати, що надзвичайно складно уникнути тих політичних процесів, які відбуваються в країні і в окремих регіонах. На жаль, це докір не стільки системі, не стільки керівникам міліцейської системи, як політикам, які постійно прагнуть втягнути в орбіту своїх інтересів силові структури. Що стосується міністра Луценка і прийнятого по ньому рішення, хотів би сказати, що я ще два місяці тому говорив про те, що це один з небагатьох міністрів, який зумів віддалити систему міліції від політичних процесів. Але, на жаль, і він не встояв і був втягнутий в ці процеси, тому і сталося те, що сталося. Юрій Віталійович, на жаль, на кінець виборчого процесу набрав певної негативної критичної маси, і якби не було до того, вибачте, мордобою з Черновецьким, якби не було шуму у Франкфурті, якби не було відповідних скандалів з Шуфричем, то не було б і того рішення, яке сталося на днях, коли Верховна Рада 231 голосом проголосувала за його відставку.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
А як оцінити рішення кабміну, яке послідувало одразу ж за рішенням Верховної Ради?
Валерій БЕВЗ:
Ну, кажуть, що де є два юристи, там є три думки. Верховна Рада звільняла міністра внутрішніх справ Луценка Юрія Віталійовича, а не Стретовича, Бевза і когось іншого, а раз так, то я думаю, що в цьому випадку голова уряду і кабмін мали б прийняти відповідне рішення і погодитися з рішенням Верховної Ради. А всі ці фокуси з поверненням на посаду першого заступника, призначення виконуючим обов’язки і таке інше, я вважаю незаконними, оскільки в якості виконуючого обов’язки міністра він реалізує ці функції, від яких його відсторонено рішенням Верховної Ради.
СЛУХАЧ:
Данилов Алексей Петрович, Донецк. У меня вопрос к Стретовичу: вы говорили ваши красивые слова Ющенко о неизбежности покарання? Вопрос Бевзу: Симоненко и Мартынюк получили много десятков моих заявлений о разоблачении диверсий против Украины, но ни разу не ответили. Так может коммунисты решили потом цветы мне на могилу возложить?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Спасибо за то, что вы меня внимательно слушаете. Я говорил ему об этом не раз и в результате попал в немилость, и что из этого вышло, с кем остался Ющенко, вы видите сами. А я свою позицию не меняю.
Валерій БЕВЗ:
Для того, чтобы разбираться в каждой конкретной ситуации, надо иметь полную информацию. Вопрос скорее общий, чем конкретный. Если есть конкретные вопросы, давайте, я готов рассмотреть те вопросы, которые вы ставили перед руководством КПУ. Я думаю, что вы имели соответствующие ответы, но сейчас об этом не говорите. Извините.
СЛУХАЧ:
Доброго ранку. Юрко, Полтава. Тимошенко вчора виступила на теледебатах і 20 хвилин присвятила проблемі першого робочого місця для випускників університетів. Чи не запізно мертвому припарка? І що ви думаєте робити з липовими університетами, які наштампували високоосвічених спеціалістів більше, ніж у всій Європі разом взятій, чи так і будете крутити динамо?
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Пане Юрко, щоб створити механізм забезпечення першого робочого місця, треба зусилля кабміну, парламенту і взагалі соціуму, і це дійсно проблема. Те, що вчора не сказала Тимошенко, я вам зараз сажу: найближчим часом для держслужбовців, що перебувають на пенсії, постане питання вибору – отримувати пенсію чи зарплату для того, щоб вивільнити місця для молодих, які мають прийти в систему держуправління. Вчора воно не прозвучало, але по суті це в програмі є.
А щодо другого питання, то це проблема, на яку філософський закон теж дає відповідь – перехід кількісних змін в якісні. От тепер, коли кількість набрали і побачили, що маса випускників не находять роботу у зв’язку з низькою кваліфікацією, вони потихеньку випадають самі, а Мінвуз ще при керівництві Ніколаєнко вже зробив певну роботу і близько семи десятків навчальних закладів позбавились ліцензії. Я думаю, що в перспективі ми зробимо гідну вищу освіту, і кількість університетів у країні – а зараз їх 300 на 46 мільйонів – буде відповідати європейським стандартам, коли ця кількість буде зменшена до 120-150 на всю країну. Це теж стоїть у плані нашої роботи.
А щодо другого питання, то це проблема, на яку філософський закон теж дає відповідь – перехід кількісних змін в якісні. От тепер, коли кількість набрали і побачили, що маса випускників не находять роботу у зв’язку з низькою кваліфікацією, вони потихеньку випадають самі, а Мінвуз ще при керівництві Ніколаєнко вже зробив певну роботу і близько семи десятків навчальних закладів позбавились ліцензії. Я думаю, що в перспективі ми зробимо гідну вищу освіту, і кількість університетів у країні – а зараз їх 300 на 46 мільйонів – буде відповідати європейським стандартам, коли ця кількість буде зменшена до 120-150 на всю країну. Це теж стоїть у плані нашої роботи.
Валерій БЕВЗ:
По-перше, запитання класне само по собі. Якщо президент, який днями займе крісло на Банковій, не прийме рішення щодо розпуску Верховної Ради, то я буду наживати всі кнопки навіть за своїх колег, коли буде стояти законопроект на розгляді про скасування багатьох Вузів, які створені на комерційній основі. Але я б пішов дальше – я створив би відповідні комісії…
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Дальше, це коли натискають на кнопки за колег з інших фракцій?
Валерій БЕВЗ:
Ні, за своїх колег з КПУ. Я створив би відповідні комісії, на яких розглянув би чи попросив би всіх докторів і кандидатів наук почитати публічну лекцію хоча б на 15-20 хвилин. Багато хто б з них не витримав і цього терміну часу, оскільки не знають, що говорити, оскільки кожен другий в нас сьогодні купив за певну суму звання кандидата або доктора наук.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ви маєте на увазі проФФесора Януковича?
Валерій БЕВЗ:
Не тільки. Я можу назвати багато тих, хто сьогодні знаходиться і у вашій фракції.
СЛУХАЧКА:
Доброго ранку. В мене не виконується рішення суду про поновлення на роботі в управлінні освіти в Одеської держобладміністрації у зв’язку з тим, що це управління було знято з реєстрації, тобто ліквідовано. Скажіть, коли на теренах Одеської області будуть виконуватися конституційні приписи щодо виконання судових рішень? Я отримала відповідь від управління юстиції Одеської області, де йдеться про те, що управління юстиції і виконавча служба не опікуються виконанням рішень, коли діє ліквідаційна комісія. Хто мусить мені допомогти? Дякую.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Є така структура, як державна виконавча служба в структурі Мінюсту, яка відповідає за виконання судових рішень. Будь ласка, зверніться безпосередньо до неї, а щоб була депутатська підтримка, направте нам – або пану Валерію або мені – щоб ми могли направити лист на ваш запит. Не може бути в країні того, що зараз відбувається. Судові рішення мають виконуватися або не виноситися. Якщо рішення винесено ім’ям України і не виконується, то треба шукати підвох в тому, хто це робить зумисне, тобто там є прямий умисел і нема ніяких інших мотивів.
Валерій БЕВЗ:
Ну, по великому рахунку мені нема що додати. Єдине, що хотів би сказати, що стосується виконання судових рішень, то давно настав час ставити питання і носити відповідний законопроект в парламент щодо кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень. Іншого шляху немає, на жаль.
СЛУХАЧ:
Я хочу сказать, что если бы наш президент помогал или не мешал Тимошенко, то не было бы сейчас этих проблем и такого жесткого противостояния. А наш президент ездил по всей Украине и везде говорил, что Янукович и Тимошенко це два чоботи однієї пари. Я хочу сказать, что он ошибается – Тимошенко это модельный туфель, а Янукович это кирзовый сапог, а сам Ющенко это лапоть з Хоружівки. Ганьба йому за те, що він п’ять років противостоял против жінки.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Я лише ,солідаризуючись з вами, скажу, що ще в листопаді звернувся до президента, бо з’їзд нашої партії сказав, що оскільки п’ять років тому Тимошенко допомогла Ющенкові стати президентом, то було б такою чоловічою гарною поведінкою, якби він підтримав жінку, і ми могли б в першому турі закінчити вибори. А так сьогодні, бачте, знову повторення 2004 року.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
От всі завжди акцентують увагу на тому, що вона жінка, вона працює. Але ми все-таки обираємо не жінку або чоловіка, ми обираємо керівника держави.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Ми обираємо обличчя країни.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Тобто ми обираємо за зовнішніми рисами? Теж цікаво.
Валерій БЕВЗ:
Я хочу сказати про те, що мені шкода Стретовича, що він, бідний, стільки мучився в цьому оточенні. Якщо говорити про Ющенко і Тимошенко, то є хороше українське прислів’я – яке їхало, таке і здибало.
СЛУХАЧ:
Алексей, Донецк. Я так понимаю, что ваши гости имеют представление о работе милиции. О какой борьбе с коррупцией может идти речь, когда начальник УВД Донецкой области, по-моему, Малышев уходит работать на пенсию и идет работать начальником охраны в известную структуру Рината Леонидовича? И нельзя ли законодательно запретить переход высших милицейских чиновников в коммерческие структуры после ухода на пенсию, потому что они владеют очень серьезной информацией, связанной иногда с жизнью людей?
Валерій БЕВЗ:
Если вас удовлетворит ответ генерал-лейтенанта милиции Бевза, так я вам отвечаю: это трагедия не Малышева в том, что он после окончания службы ушел Ахметову руководителем охраны, это беда общества, которое не способно обеспечить ему достойную жизнь и предоставить какое-то рабочее место после того, как 50-летний мужик уходит на пенсию. Я вам скажу откровенно, я прошел тот же путь, что и Малышев, и слава богу, что так сложилась жизнь, что я сегодня где-то в политике нахожусь и так далее, но много достойных офицеров сегодня побираются. А вы таких, к сожалению, не видите, а в этом и есть беда, вот над чем надо думать – каким образом защитить этих людей после того, потому что они по 30-40 лет работают постоянно в негативе.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Говорять про ймовірність призначення третього туру виборів, і хоча ви сьогодні налаштовані оптимістично і говорите, що після 7 лютого все налаштується, то експерти в цьому далеко не переконані. І знову ж таки Литвин як раз переконаний, що проблеми почнуться після 8 лютого, і ситуація в Україні буде патова.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Володимир Михайлович займає дуже відповідальну посаду в Україні, і на випадок трапляння якихось непередбачених подій, він за посадою може очолити країну. Очевидно йому відомо щось таке, що нам невідомо. Але в нас є таке чудове місто в країні, яке говорить «давайте волноваться постепенно», і дасть бог день, дасть і їжу. Тому я не став би в даному випадку бити в дзвони, що ось дивіться, що буде. Давайте спокійно викладемо свою громадянську позицію, визначимось, яка країна нам потрібна, хто може країну такою зробити, куди ми йдемо, чого ми прагнемо, і 7 лютого зробимо свій вибір. А вже після того будемо говорити про різні сценарії. Звичайно мене бентежить, коли я читаю про те, що навколо Києва санаторії заповнені хлопчиками, як вчора провокація журналіста Пиховшика до кандидата в президенти Януковича – «чи захистите ви ваш вибір» і так далі. Що захищати? Люди добрі, вибір тоді, в 2004 році, був у тому, що була фальсифікація, були бригади, які їздили по від дільниці до дільниці і спотворювали вибори. Цього разу такого не буде, бо народ вже втомився від того. А всі ці загрози, ужастики, армагедони - не треба про це говорити, не будіть лиха, поки тихо, тому що думка це явище матеріальне. Все в наших руках: от як проголосуємо, як поставимо галочку проти прізвища, яке стоїть в бюлетені першим, значить виграємо, якщо проти другого – проблематично. Це моя особиста позиція, я маю на це право. Дякую.
Валерій БЕВЗ:
В першому турі президентських виборів на території України знаходились більше 3,5 тисяч спостерігачів, і всі заявили про те, що вибори пройшли демократично. Таким чином треба робити висновок про те, що все-таки український політикум родить певні висновки з того, що було тоді. Я переконаний, що і другий тур президентських виборів пройде демократично, цивілізовано, і та ж сама ПАРЄ, і інші зарубіжні спостерігачі скажуть про те, що і другий тур президентських виборів в Україні пройшов класично і цивілізовано.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
Ну, спостерігачі від місії ОБСЄ взагалі назвали перший тур голосування взірцево нудним. Хотілося б, щоб так пройшов і другий тур, але ж подивимось.
СЛУХАЧКА:
Доброе утро. Татьяна Ивановна, Запорожье. Я вчера впервые узнала о том, что у нас, оказывается, Янукович специалист по международному праву. Это человек, который трех слов сказать не может без Герман? Хочу обратиться к коммунисту: не знаю, чьи права вы защищаете вместе с олигархами, но вы могли хотя бы подсказать Януковичу, что он позорится в студии, когда журналисты задают вопрос, а он боится вопросов.
Володимир СТРЕТОВИЧ:
Дякую за запитання. Я вчора почув таку сентенцію, де Янукович договорився до того, що криза йшла, а ми її не догляділи, а треба було зустрічати її з букетом квітів.
Валерій БЕВЗ:
Я не є адвокатом Януковича, а в парламенті я захищаю інтереси працівників правоохоронних органів.
Світлана ОРЛОВСЬКА:
На цьому ставимо крапку.
2 лютого 2012 р., "РАДІО-ЕРА"
