Валерій Бевз, народний депутат України від фракції КПУ: «Якщо взагалі оцінювати новий КПК, то я б сказав би так, як кажуть англійці, 50 на 50»
Кілька днів тому президент України Віктор Янукович дав зелене світло новому КПК. Він поставив свій автограф під документом, який не змінювався ще з 1960 року. Експерти Ради Європи оцінили цей документ і відзначили, що проект кодексу радикально відійшов від важкого і громіздкого кримінального процесу радянського типу. Про нововведення та про те, коли новий КПК запрацює, і яку ще роботу потрібно для цього провести – про це говоримо далі.В пояснювальній записці до проекту говорилося про новий КПК, а він покликаний удосконалити правові регулювання в сфері кримінального судочинства, привнести в нього європейські цінності та принципи, перетворити неухильне дотримання прав людини в кримінальному процесі і далі. Тобто всі такі декларативні речі, які, зрозуміло, що потрібно було б прописати. Але в мене виникає запитання: а по якому ж тоді КПК ми жили і живемо до цього часу?
Валерій БЕВЗ:
Ми жили по КПК Андрія Вишинського ще зразків 30-х років. Тому що по великому рахунку процес формувався не в 60-і роки, він формувався на протязі існування всієї цивілізації. Ми щось від того почерпнули. Але я маю з вами погодитися в тому плані, що принципи, які закладені в новому КПК, вони по великому рахунку були і в існуючій редакції зразка 1960 року. Проблема в іншому – наскільки ці принципи реалізуються. Тобто ми декларуємо одне, а не завжди реалізуємо те, що говоримо. В цьому є головна проблема наша.
Це стосується не лише КПК, а практично всіх законів, які приймаються.
Валерій БЕВЗ:
Абсолютно вірно.
Існує кілька думок, кілька протилежних версій, як можна оцінювати новий КПК. Одні його називають революційним, інші ставлять протилежну абсолютно оцінку. За 5-бальною шкалою ви яку б оцінку поставили?
Валерій БЕВЗ:
Безумовно, я б напевно поставив за 5-бальною 4, але хочу сказати, що сьогодні, якщо взагалі оцінювати новий КПК, то я б сказав би так, як кажуть англійці, 50 на 50. Є багато новацій, які дійсно треба було б підтримувати, і вони сьогодні, безумовно, потрібні, але за тими новаціями є маса недоліків, які треба вже сьогодні усувати. В цьому є головна проблема впровадження цього нового КПК.
Про плюси і мінуси ми будемо говорити нижче, а зараз я хотіла б ось яке питання підняти. Імплементувати закон, тобто мало його прийняти в двух читаннях, мало, щоб його підписав президент, його потрібно імплементувати, тобто узгодити з іншими законами і законодавчими актами. І я так розумію, що потрібно узгодити нові документи як зміни до закону про міліцію, Кримінальний та Митний Кодекс. Потрібно прийняти нові закони про адвокатуру та прокуратуру. Зважаючи на те, що хоча офіційно ще не стартувала передвиборча кампанія, але неофіційно вона вже вирує по Україні. Сьогодні роботи результативної не було в ВР, тому що частина депутатів від опозиції покинула сесійний зал. Зважаючи на всі ці обставини, чи можна говорити про те, що цей закон буде імплементований до листопада, як про це говорить президент?
Валерій БЕВЗ:
Є певні престороги. Чому? Тому що навіть і європейські структури рекомендували нам як державі сам процес імплементації розтягнути, скажімо, на 2 роки. Ми ж заклали в цей законопроект, який проголосований і став законом, заклали тільки півроку. На жаль, це з точки зору, скажімо так, підготовки персоналу, вивчення самого закону, вирішення маси організаційних питань, матеріально-технічних питань – все це накладає серйозні проблеми в тому плані, що ми можемо за півроку не встигнути. Але в будь-якому разі, оскільки закон прийнятий, він підписаний президентом, нам прийдеться жити вже за його нормами.
А скажіть, будь ласка, ті люди, які сьогодні перебувають в СІЗО і вже по кілька років і чекають судового рішення, рішення по них буде прийнято вже за новим КПК і вони будуть випущені із СІЗО, чи це стосується лише нових справ?
Валерій БЕВЗ:
Ні, в даному випадку тут будуть переглядатися всі ті, хто знаходиться в слідчих ізоляторах, всі справи, безумовно, будуть переглядатися. І тут є певна небезпека в тому плані, що, на жаль чи на щастя, наскільки виписані певні терміни. Вони скорочені в розслідуванні кримінальних справ, то якраз це може потягнути за собою таку проблему, що частина людей, які підозрювалися в скоєнні злочинів, можуть просто ухилитися від справедливої кари держави і можуть вийти на свободу.
Але інша справа, що на свободу можуть вийти абсолютно безневинні люди. Ми знаємо, що СІЗО сьогодні переповнені в Україні тими людьми, які чекають рішення суду.
Валерій БЕВЗ:
Я хочу сказати, що на сьогодні в слідчих ізоляторах нашої країни знаходиться майже 34 тисячі чоловік. А саме головне, півтори тисячи із них – від року до 5 років без суду і слідства. Ваша репліка має під собою абсолютно повне підґрунтя.
Я ще хочу повернутися до питання імплементації КПК. Один із важливих документів, який потрібно прийняти, це закон „Про прокуратуру”. Сьогодні певними архітекторами законопроекту, який вже, мені здається, лежить в ВР зареєстрований.
Валерій БЕВЗ:
Не лежить, але сам проект існує. Їх декілька цих проектів існує.
Тоді потрібно пришвидшувати роботу. Так от відповідно до нової структури, яка включатиме Генеральну прокуратуру, регіональні та окружні прокуратури, буде звільнена половина прокурорів. Ви вважаєте, це реально в нашій країні?
Валерій БЕВЗ:
По-перше, це нереально, і я не бачу в цьому необхідності. Нам саме головне, по великому рахунку тоді, коли будемо виливати воду, щоб ми разом з водою не викинули б і дитя. Тому що треба визнати сьогодні, в органах прокуратури працює певною мірою серйозний потенціал професіоналів. Якщо ми сьогодні почнемо приймати рішення і розмахувати шаблею і у тому числі різко скорочувати персонал, який працює в органах прокуратури, це піде не на користь взагалі всій системі. Мова йде не про кількісний склад прокуратури, а мова йде про функції, які мають бути чітко прописані і для прокуратури, і для органів внутрішніх справ, і для служби безпеки, і для інших силових відомств. В цьому є проблема, тому що в тій самій Конституції закладено певні положення, які говорять про те, що ми маємо прокуратуру позбавити такої функції, як слідство. Але цей перехідний період вже затягнувся на багато років і, більше того, і в новий КПК знову ж таки закладено термін, на протязі якого прокуратура і надалі буде здійснювати слідство. Але ми впираємося в іншу проблему, в ту проблему, що у нас по великому рахунку не хватає висококваліфікованих фахівців. І тому, якщо ми підемо по тому шляху, що ми різко просто будемо скорочувати персонал в прокуратурі, ми втратимо більше. Тут треба дуже обережно підходити до вирішення цих проблем.
А ви от говорите про те, що не обов’язково зменшувати кількість прокурорів, але за новим КПК суттєво посилюється лінія захисту в кримінальному законодавстві, а прокурорська роль зводиться до надзору над слідством. Тоді виникає логічне запитання, якщо прокурорська роль зводиться саме до таких функцій, то, можливо, дійсно у нас багато прокурорів?
Валерій БЕВЗ:
Ми дещо путаємо певні поняття: в прокуратурі прокурорів мало, тому що в прокуратурі є багато інших посад – і криміналісти, і слідчі, і фахівці, які підтримують обвинувачення в судах, і таке інше. Прокуратура це не всі ті, які працюють в органах прокуратури. І проблема не в цьому знову ж таки. Проблема в зовсім іншому – у всякому випадку цей КПК по великому рахунку зобов’язує прокуратуру здійснювати повністю досудове слідство з дня порушення кримінальної справи аж до підтримання обвинувачення в судах. Ось в цьому сьогодні головна функція прокурорів. І оскільки це буде розтягнуто на певний період до 5-ти років, то ми маємо з цим змиритися, і ми маємо з цим погодитися, і це абсолютно вірно. Тому що цей самий закон трактує рівність сторін в судовому процесі. Тепер адвокат приходить із своєю доказовою базою, а прокурор приходить із своєю. Інша справа, як розділити функцію самостійності слідчого і прокурора? Тут є певні питання, але я думаю, що вони будуть врегульовані.
А раніше рівності сторін не було?
Валерій БЕВЗ:
Абсолютно правильне запитання. І в старому КПК декларувалися подібні речі. Новшество в тому, що функції міняються. Якраз ця функція полягає в тому, що прокурор тепер буде очолювати по великому рахунку слідство від початку і до кінця – досудове слідство. І таким чином буде нести персональну відповідальність за те, яким чином буде розслідуватись кримінальна справа.
Якщо прокурори будуть виконувати таку роль наглядача більше, то де гарантії того, що вони не втручатимуться в саме слідство?
Валерій БЕВЗ:
Якби ми взяли будь-яку соціальну систему, не тільки прокуратури, не тільки правохоронну систему, а будь-яку іншу державну установу, то в цій державній установі прописали повністю функції цієї установи. Головне завдання ефективної діяльності цієї установи якраз полягає в тому, наскільки чесний і порядний, моральний персонал. Тому запитання ваше абсолютно логічне, але гарантію щодо персоналу я на себе, так би мовити, що буде такий персонал, я на себе не візьму.
Ви знаєте, сьогодні буквально був прийнятий ще відповідний закон народними депутатами щодо моралі. Цікавий такий закон. Згадайте, про що він говорить – про моральність високопосадовців в нашій державі, включаючи президента і закінчуючи суддями.
Валерій БЕВЗ:
Це дійсно законопроект 4420, він вийшов із-під пера депутатського корпусу нашого комітету – Комітету з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією. Цей закон передбачає 12 керівних принципів, за якими має діяти кожний державний службовець. Чому він з’явився? Тому що таких майже аналогічних законопроектів на протязі 20 років до ВР заходило аж 8. І за 20 років ВР так і не змогла приступити, розглянути, а саме головне прийняти такий закон. Я надіюсь, що цей закон не буде заветований президентом, і він все-таки буде ним підписаний. Тому що по великому рахунку весь світ за такими принципами живе. Існує так званий Міжнародний кодекс поведінки державних службовців під егідою ООН, існує Модельний кодекс поведінки державних службовців країн Ради Європи. Я думаю, що абсолютно є логічним, коли ми виписуємо певні принципи і правила поведінки державних службовців. Більше того, ми маємо навчитися жити за цими принципами.
Оце головне, тому що ми з вами сьогодні говорили про те, що приймається дуже багато гарних законів. Головне, щоб їх виконувати.
Валерій БЕВЗ:
Справа в тому, що цей закон прийнятий на реалізацію Закону «Про засади запобігання та протидії корупції”. Є 13 стаття, яка прописана слідуючим чином – кодекси поведінки. Тому ми по великому рахунку поступали абсолютно логічно – на виконання цього закону в розвиток антикорупційного закону ми запропонували ВР прийняти оцей закон.
Я подивилась, що суддям також доведеться проводити своє власне розслідування. Оскільки все сказане до початку процесу, явки з повиною, слідчі покази не будуть мати вирішального значення. І ви говорили про те, що виникнуть проблеми із кваліфікацією не тільки з моральною. А чи вистачить нашим служителям Феміди кваліфікації певної?
Валерій БЕВЗ:
Ви мені задаєте запитання, на які відповіді мало хто знає. І я, напевно, ні. Знову ж мова йде про персонал. Треба визнати, що новим КПК передбачається новий інститут, так званий слідчий суддя – це категорія, яка обирається із судівського корпусу того чи іншого суду. На цього суддю, він має бути найбільш кваліфікованим, найбільш досвідченим, і на нього буде покладатися сама головна функція – оцінка тієї доказової бази, з якою буде приходити до суду як адвокат, так і прокурор. І це саме головне, і рівень моралі, відповідальності, чемності, чесності якраз цієї категорії має бути надзвичайно високий. В іншому випадку всі надії щодо ефективної реалізації КПК просто відійдуть далеко.
Я вам дуже дякую, що ви чесно говорите про речі, які очевидні, які багато ваших колег депутатів не можуть сказати в прямому ефірі . За проектом КПК, знову ж таки про захист поговоримо, захисником підозрюваного на різних стадіях процесу, він називається звинувачуваний, підсудний і зрештою засуджений, якщо до цього справа дійде, може бути винятково юрист, але тільки той юрист, який віднесений до реєстру адвокатів. Скільки за вашими оцінками, зважаючи на те, що мало не кожен ВУЗ вважає за необхідне мати юридичний факультет, нараховується сьогодні по Україні таких взагалі?
Валерій БЕВЗ:
Ви знаєте, я такою статистикою не володію, але якщо виходити з того, що у нас в країні сьогодні більше 900 ВУЗів і кожний другий з них має відповідний факультет, то це надто багато. Країна перенасичена двома категоріями фахівців: економісти і юристи. Але їх рівень фахової підготовки, на жаль, бажає бути набагато кращим. В усякому випадку, скажу вам відверто, інколи я кандидатів наук юридичних запитую тему їхньої кандидатської, і не всі вони можуть назвати повністю, як називається. Це багато про що говорить.
Про реєстр адвокатів. Він має записи на сьогодні про 32 тисячі виданих адвокатських свідоцтв. Скажіть, будь ласка, а чи вистачить тих адвокатів на всі ті кримінальні справи, які сьогодні заводяться, на ті всі жахливі випадки, які відбуваються в нашій країні?
Валерій БЕВЗ:
Ні, не хватить. Я хочу сказати ось про що. У нас відбулася ситуація, коли ми піраміду перевернули з ніг на голову. Уявіть собі, кожний рік в країні реєструється 520 000 злочинів. 2 міл. зависло злочинів, які на сьогоднішній день з минулих років зависли, не розкриті. 9 млн. справ розглядає судова система України щорічно. Рівно стільки, скільки розглядає весь судовий корпус Китаю. Порівняйте кількість населення в Китаї і в Україні, і стане все зрозумілим. Я, вивчаючи цю ситуацію, приходжу до тієї думки, що чиновники всіх міністерств і відомств на всіх рівнях не виконують свої функції. Люди шукають свою інстанцію, якщо не прокуратуру, то суд. І в цьому є наша надзвичайно серйозна проблема. Тому, відповідаючи на ваше запитання в частині кількості і необхідності адвокатів, скажу: якщо ми не переглянемо взагалі якраз оці проблеми, то ми просто захлинемося в кількості тих кримінальних справ і різних інших категорій. І нам не тільки 32 тисячі, нам 132 тисячі буде недостатньо тільки тому, що сьогодні чиновник, який мав би вирішувати проблему людини щодо тарифів на електроенергію, він її не вирішує, він просто показує пальцем в сторону суду і каже: ти не згоден, то йди до суду. І так сьогодні кругом по країні.
Якщо у нас уже така відверта розмова, то скажіть мені вже як не народний депутат, а як генерал міліції, такий термін, який на практиці відбувається, як виконання статистики, виконання плану міліціонерів, сьогодні є?
Валерій БЕВЗ:
Скажу вам відверто, я скажу про себе. Я з системи пішов 9 років тому. Будучи начальником УМВС в 3 областях, я план не доводив ніколи. Я вимагав тільки одного. Міліція реалізує функцію обслуговування і, будь ласка, виконуйте свої функції достойно. Але скажу із іншої сторони – критерії оцінки в системі міліції і взагалі в правоохоронній системі завжди були проблемою, і той керівник, який давав такі команди, про які щойно сказав, той часто був битий на колегіях. Тому що цифри не відповідали рівню інших цифр. І це була проблема. Вона сьогодні напевно теж залишається.
А що зробити, аби ця проблема зникла взагалі?
Валерій БЕВЗ:
Весь цивілізований світ рахував свої статки, в тому числі правоохоронної діяльності, за результатами роботи судової системи. В суді рішення прийняли по тій чи іншій кримінальній справі, злочин розкрито, будь ласка, ставте собі в якості виконаної функції по тій чи іншій кримінальній справі. Іншого шляху просто немає.
Давайте про такі нововведення, які для нас, українців, є новими і незвичними. Наприклад, суд присяжних, гарантує новий КПК, що буде такий інститут введений в Україні.
Валерій БЕВЗ:
Починаючи з радянських часів, по великому рахунку такий інститут був, тільки він дещо по-іншому називався. Були такі народні засідателі, вони обиралися із числа громадськості, із передовиків виробництва. Вони приймали безпосередню участь в судових процесах, і, безумовно, функції в них дещо були обмежені, але навіть з точки зору певного громадського контролю вони свою функцію певною мірою виконували. Пропонується дещо інша система – суд присяжних. Новації, які давно існують на Заході і в багатьох країнах. Дуже часто ми приміряємо себе до США, але хочу сказати про те, що по кількісному складу закон пропонує тільки 3 чоловіки, участь таких присяжних тільки по справам особливої тяжкості, тобто коли передбачається санкція аж до вічного ув’язнення. Тільки в даному випадку можуть приймати участь присяжні. Але сам інститут, функції і матеріально-технічне забезпечення, категорія і обрання поки чітко в самому законі не прописано, і тут будуть проблеми. Але з точки зору логіки, безумовно, такий інститут існувати повинен.
Просто з точки зору логіки. Ви згадали Америку, так в Америці кажуть: будь ввічливим з усіма, бо ніколи не знаєш, хто попаде до суду присяжних. З огляду на це, де гарантія того, що присяжні – люди з вулиці – фактично будуть приймати правильні рішення, і реально злочинці і реально маніяки, які покалічили життя багатьох людей, не опиняться на волі саме через рішення суду присяжних?
Валерій БЕВЗ:
Справа в тому, що, вивчаючи цей інститут і західний досвід, скажу вам відверто: ми не тільки саму категорію присяжних, а й інші речі пропускаємо через свої українські реалії і зразу ж прописуємо дещо інші функції. Тому і у даному випадку я не думаю, що присяжні якраз будуть приймати рішення остаточні щодо винуватості чи невинуватості тієї чи іншої підозрюваної особи. Такі рішення буде приймати суддя чи склад суддів по особливо важким справам, а присяжні будуть в якості осіб, які супроводжують цей процес.
Про те, що справу не можна буде відправляти на досудове слідство. З однієї сторони, так, тому що не розтягнеться справа на багато років, але з іншої сторони, якщо, наприклад, захист підсудного чи обвинуваченого не буде погоджуватись із рішенням, він має право подати знову ж таки позов.
Валерій БЕВЗ:
Безумовно, в законі чітко прописано, що по справам незначним чи середньої тяжкості максимальний термін 6 місяців, по іншим категоріям, тобто тяжким і особливо тяжким – не більше 1 року терміни розслідування кримінальних справ. Безумовно, якщо добавити до цього ще і те, що взагалі скасовується інститут направлення справи на додаткове розслідування, то є така небезпека. Сьогодні практики правоохоронних органів висловлюються з точки зору того, що це дасть можливість певній частині осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, ухилятися від відповідальності.
А чому КПК не прописав, що той, хто ухиляється від відповідальності, чи то суддя, чи підсудний, побачили якісь підсудні дії, чому він не прописує таких моментів, щоб можна було опротестувати рішення і прийти до єдиної правильної точки зору, щоб ніхто не постраждав в процесі розслідування?
Валерій БЕВЗ:
Я вам відповім на це запитання от як. Справа в тому, що деякі практики, і сьогодні з якими я спілкуюсь, та і науковці деякі кажуть, що складається враження, що КПК є законом для осіб, підозрюваних в скоєнні злочину, він не є законом для потерпілих осіб. Тобто сам закон дуже мало взагалі говорить про потерпілу сторону.
Науково-практичний посібник для тих, хто розслідує цю справу.
Валерій БЕВЗ:
Це дещо категорично, але по великому рахунку є певні побоювання, що цей КПК дещо послабить тиск держави на ту категорію, яка б мала нести відповідальність, в тому числі в кримінальному плані.
За новим КПК вводиться також інститут домашнього арешту. Розкажіть теж більш детально.
Валерій БЕВЗ:
Це новація є абсолютно новою. Вона є необхідною, і я її абсолютно підтримую. Чому? Тому що дійсно є певна категорія наших громадян, яким не обов’язково, навіть якщо вони скоїли злочин, але якщо він стосується економіки, або він стосується скоєного злочину, який не являється тяжким або особливо тяжким, і особа скоїла злочин вперше або по необережності, або при перевищенні меж необхідної оборони, – таку категорію, безумовно, можна було б застосовувати як міру запобіжного заходу, така як домашній арешт. Це право суду, і суд буде визначати, до якої категорії з урахуванням особистості і скоєного буде застосовуватися така міра запобіжного заходу.
Тобто знову-таки про мораль кожного судді і про його можливість чи неможливість застосування домашнього арешту?
Валерій БЕВЗ:
Абсолютно вірно. Про його сумління – сумління правове. Але інститут такий потрібен. Він буде реалізовуватися через систему електронного контролю, через так звані браслети і т. і. Але це серйозний кусок роботи, який прийдеться зробити нашим правоохоронцям, перш ніж воно буде реалізовано.
Слухач:
В’ячеслав, Одеса. Скажіть, будь ласка, яку будуть нести відповідальність і яке буде покарання для тих чиновників, які будуть порушувати ваш моральний кодекс?
Валерій БЕВЗ:
Справа в тому, я вже пояснював і в своїх коментарях і навіть сьогодні в сесійній залі – у нас в країні достатньо тих законів, які передбачають відповідальність як адміністративну, дисциплінарну, так і кримінальну за невиконання своєї функції як чиновника. Даний закон передбачає рамкові правила поведінки державного службовця, на базі якого мали б виписуватися спеціальні – спеціалізовані кодекси поведінки в кожній галузі, в кожному відомстві. Друге, ідея цього закону була взагалі дещо іншою. Ми, як правило, спочатку ставимо не коня, а воза. Чому? Тому що ідея була така, що цей закон, який сьогодні прийнятий, він мав бути базовим і в нього мали бути виписані такі категорії і поняття, як близькі родичі чи близькі особи, неправомірна вигода, конфлікт інтересів і т.і. А вже виходячи з цього закону, в тому числі, мали б готуватися закон „Про державну службу”, закон „Про органи місцевого самоврядування”, той самий „Антикорупційний закон” і т.і. На жаль, вийшло так, як вийшло. Але хоча б навіть в такому вигляді закон все-таки є. Тому на ваше запитання ще раз відповдаю. У нас достатньо законів, які передбачають конкретну відповідальність від дисциплінарної до кримінальної. Проблема в іншому. Ми маємо чиновника навчити жити за певними європейськими правилами. Це дуже складно. Але з чогось починати треба.
Може дійсно прописувати, як в деяких країнах Азії, там за хабар чи палець чи руку відрубати, чи в інших смертна кара, чи ще якісь такі заходи, щоб на прикладі одного іншим не захотілося б взяти того хабара або прийняти неправильне рішення?
Валерій БЕВЗ:
Давайте ми повернемося до так званої 365 статті КПК і 364. Ми ж їх критикуємо. Ми кажемо про те, що ці статті взагалі не повинні бути у складі КПК. Більше того, ми кажемо, що це радянський рудемент. Так як нам бути? Виключаємо ми їх з КПК чи не виключаємо? Потрібні ці статті в КПК? Повинна передбачатися певна відповідальність чиновників за порушення чинного законодавства чи ні?
До речі, за новим КПК економічні злочини як кваліфікуються, яка відповідальність за них йде? Чи можна буде просто відшкодувати збитки, які були завдані, і вийти на свободу?
Валерій БЕВЗ:
Ми не повинні змішувати деякі поняття норм матеріального права і процесу. Ми сьогодні говоримо про процес. Яким чином приймається рішення по інформації, яка поступає? Як здійснюється досудове слідство, як справа розглядається в суді? Це процедура. Що стосується конкретних складів злочинів? Все це має закладатися в КПК. Тому якщо ми говоримо про відповідальність за ті ж самі господарські злочини, то ви знаєте про те, що півроку назад президент вніс пропозицію, проголосований закон, який виключив із складу КПК 16 складів злочинів, за які раніше передбачалась кримінальна відповідальність.
Виключив все, крім 364 і 365 статей.
Виключив все, крім 364 і 365 статей.
Слухач:
Вінниччина. Я завжди слухаю радіо „Ера”, але ще не було жодної розумної людини, яка б сказала те, що ви сказали, що чиновники наші на всіх секторах державної влади зовсім не хочуть приймати ніяких рішень і направляють в сторону суду. Мільйони людей будуть благати: зробіть які-небудь доповнення, щоб чиновники менше посилали в суд. По КПК. Давайте представимо, що я сиджу в КПЗ, і в мене дуже гарних 5 адвокатів – всі мають документи, але чого ж в КПК не зробити, щоб до мене хтось приходив з рідних під такою личиною, що він теж адвокат? Це дуже необхідно зробити.
Валерій БЕВЗ:
Я дякую за оцінку. Що стосується другої частини. Скажу чесно і відверто. Я особисто до КПК вніс рівно 40 поправок. Профільний комітет, Комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності, через який проходив даний закон, погодився із 25 моїми поправками. На жаль, в залі пройшло тільки 3. Так от із кількістю цих поправок, так, як і інші мої колеги, я пропонував про те, що все-таки захисниками можуть бути не тільки спеціалісти, фахівці, ті, які мають ліцензію, а всі ті, хто здатний захистити, відстояти честь, гідність тієї чи іншої людини. Я думаю, що практика є найбільш вагомим критерієм оцінки живучості того чи іншого закону. Врешті-решт життя заставить нас, і ми повернемося як раз до цієї норми.
І сам підозрюваний може бути для себе захисником?
Валерій БЕВЗ:
Безумовно, і більш кваліфікованим, чим деякі навіть правники.
Я до того, що якраз ця норма, яка унеможливлює захищати людей, які не мають відповідної ліцензії, вона дуже звужує те, що ви сказали, право підсудного або підозрюваного. Там, наприклад, медичні чи будівельні, де може розібратися і фахово відповісти лише фахівець з певної галузі.
Валерій БЕВЗ:
Тут справа в тому, що автори законопроекту кажуть про те, що не забороняється адвокату залучити чи прокурору при вивченні цих матеріалів будь-яких експертів і фахівців. Але зрозуміло, що погодитись з тим, що це звужує права людини, право на захист, це однозначно.
Слухач:
В березні місяці редакція газети „Молодь України” направила в ваш Комітет публікацію „Куди там бандитському Петербургу” в 2-х екземплярах за 21 лютого. Редакція отримала повідомлення, що ця публікація направлена в Генпрокуратуру в руки тих, хто керував 14 років розслідуванням сумської резонансної кримінальної справи про замовне вбивство 15-літнього сина і замаху на наше життя. Вже за цей час перебито всіх свідків. А суть цієї справи така, що кілер виявився чесніше МВС, Генпрокуратури і Верховного Суду, про що 18 раз писала. Тобто підстав ще раз посилати в Генпрокуратуру цю справу не було. Ця справа вимагала розгляду іменно на Комітеті. Ми по сьогоднішній день не можемо добитися, щоб це восторжествувало. У нас є докази, свідчення цих свідків.
Валерій БЕВЗ:
Я більше чим переконаний, що заступники, які напевно розглядали ці матеріали, поступили так, як мали поступити, але я готовий повернутися до цих матеріалів, вивчити і з вами зв’язатися.
Тема для мене зрозуміла. Ми з вами обов’язково зв’яжемось.
Ми обов’язково будемо цю справу тримати під контролем.
Валерій БЕВЗ:
Я постараюсь вирішити.
Кількість людей, які перебувають в СІЗО, роками чекаючи рішення суду, зменшиться чи збільшиться в разі запровадження і початку роботи нового КПК?
Валерій БЕВЗ:
Я вам називав цифри. Така кількість кримінальних справ, така кількість людей, підозрюваних. В будь-якому випадку хочу сказати вам відверто, що розчищати і наводити порядок необхідно. Чи буде сил, можливостей, волі? Все залежить від підтримки, розуміння самої держави. Тому що правоохоронцям на цьому етапі потрібна серйозна допомога. В тому числі і матеріально-технічна. Скажімо, новий КПК передбачає допит свідка по засобам сучасних комунікацій. Тобто через скайп. Але ж для цього потрібно придбати відповідну техніку. Заміна кліток. Маса таких технічних питань, які необхідно вирішити. За півроку це буде зробити складно.
Судова система в Україні стане більш прозорою, чи прийняття нового КПК це є банальне загравання з Європою?
Валерій БЕВЗ:
Що стосується системи судової – надзвичайно складне запитання. Я не знаю, як відповісти на це запитання. Тому що питання стосується перш за все людини конкретної. Що ж стосується загравання, то скажу відверто – цей закон потрібен сьогодні державі, суспільству, а не Європі.
17 травня 2012 р., "РАДІО-ЕРА"
